Read Біблія, Куліш Буття 19 Bible Online

Буття 19 - Біблія, Куліш bible

Буття 19

¹І прийшли ті два ангели в Содом увечері, коли Лот сидів біля воріт Содома. Лот побачив, і встав, щоб зустріти їх, і поклонився лицем до землі,

²і сказав: «Панове мої! Зайдіть у дім раба вашого, і ночуйте, й умийте ноги ваші, а вранці встанете і підете дорогою своєю». Але вони сказали: «Ні, ми будемо ночувати на вулиці».

³Він же дуже умовляв їх, і вони пішли до нього, і зайшли в дім його. Він зробив їм гостину і спік прісні хліби, і вони їли.

⁴Ще не лягли вони спати, як міські жителі, содомляни, від молодого до старого, весь народ з усіх кінців міста, оточили будинок.

⁵І викликали Лота, і говорили йому: «Де люди, які прийшли до тебе на ніч? Виведи їх до нас, ми пізнаємо їх».

⁶Лот вийшов до них до входу, і замкнув за собою двері,

⁷і сказав: «Брати мої, не робіть зла.

⁸Ось у мене дві дочки, що не пізнали чоловіка. Краще я виведу їх до вас, робіть з ними, що вам завгодно, тільки людям цим не робіть нічого, тому що вони прийшли під дах дому мого».

⁹Але вони сказали: «Йди сюди». І сказали: «Ось чужинець, і хоче судити? Тепер ми гірше вчинимо з тобою, ніж з ними». І дуже приступали до чоловіка цього, до Лота, і підійшли, щоб виламати двері.

¹⁰Тоді мужі ті простягли руки свої, і ввели Лота до себе в дім, і двері замкнули.

¹¹А людей, що були при вході в дім, уразили сліпотою, від малого до великого, так що вони змучилися, шукаючи входу.

¹²Сказали мужі ті Лотові: «Хто в тебе є ще тут? Чи зять, чи сини твої, чи дочки твої, і хто б не був у тебе в місті, усіх виведи із цього місця,

¹³тому що ми винищимо це місце, бо великий крик на жителів його до Господа, і Господь послав нас винищити його».

¹⁴І вийшов Лот, і говорив із зятями своїми, які мали взяти дочок його, і сказав: «Встаньте, вийдіть із цього місця, бо Господь винищить це місто». Але зятям його здалося, що він жартує.

¹⁵Коли зійшла зоря, ангели почали квапити Лота, говорячи: «Встань, візьми дружину твою та двох дочок твоїх, які в тебе, щоб не загинути тобі за беззаконня міста».

¹⁶І оскільки він барився, то мужі ті, з милості Господньої до нього, взяли за руку його, і дружину його, і двох дочок його, і вивели його, і залишили його за містом.

¹⁷Коли ж вивели їх поза місто, то один з них сказав: «Рятуй душу свою, не оглядайся назад і ніде не зупиняйся в околиці цій. Втікай на гору, щоб тобі не загинути».

¹⁸Але Лот сказав їм: «Ні, Владико!

¹⁹Ось раб Твій знайшов милість в очах Твоїх, і велика милість Твоя, яку Ти зробив зі мною, що врятував життя моє, але я не можу втекти на гору, щоб не спіткало мене лихо і я не вмер.

²⁰Ось ближче тікати у це місто, воно ж мале. Побіжу я туди — воно ж мале. І збережеться життя моє».

²¹І сказав йому: «Ось на догоду тобі Я зроблю і це: не знищу місто, про яке ти говориш.

²²Поспішай, рятуйся там, тому що Я не можу зробити справи, доки ти не прийдеш туди». Тому й назване місто це Цоар.

²³Сонце зійшло над землею, і Лот прийшов у Цоар.

²⁴І пролив Господь на Содом та Гоморру дощем сірку і вогонь від Господа з неба,

²⁵і знищив міста ці, і всю околицю цю, і всіх жителів міст цих, і всі рослини землі.

²⁶Дружина ж Лотова оглянулася позаду нього,— і стала соляним стовпом.

²⁷І встав Авраам рано-вранці, і пішов на місце, де стояв перед лицем Господа,

²⁸і подивився на Содом та Гоморру й на весь простір околиці, і побачив: ось дим піднімається з землі, як дим із печі.

²⁹І було, коли Бог винищував міста околиці цієї, згадав Бог про Авраама і вислав Лота із місця знищення, коли нищив міста, в яких жив Лот.

³⁰І вийшов Лот із Цоара, і став жити на горі, і з ним дві дочки його, тому що він боявся жити в Цоарі. І жив у печері, і з ним дві дочки його.

³¹І сказала старша молодшій: «Батько наш старий, і немає чоловіка на землі, який увійшов би до нас за звичаєм усієї землі.

³²Отже, напоїмо батька нашого вином, і переспимо з ним, і відродимо від батька нашого потомство.

³³І напоїли батька свого вином у ту ніч, і ввійшла старша, і спала з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла і коли встала.

³⁴На другий день старша сказала молодшій: «Ось я спала вчора з батьком моїм. Напоїмо його вином і в цю ніч, і ти ввійди, спи з ним, і відродимо від батька нашого потомство».

³⁵І напоїли батька свого вином і в цю ніч, і ввійшла молодша, і спала з ним. А він не знав, коли вона лягла і коли встала.

³⁶І зробилися обидві дочки Лотові вагітними від батька свого,

³⁷і народила старша сина, і дала йому ім’я Моав. Він батько моавитян донині.

³⁸І молодша також народила сина, і дала йому ім’я Бен-Аммі. Він батько аммонитян донині.