Read Біблія, Куліш Буття 2 Bible Online

Буття 2 - Біблія, Куліш bible

Буття 2

¹Так були довершені небо і земля і все воїнство їхнє.

²І звершив Бог до сьомого дня діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх, які чинив.

³І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо в ньому спочив від усіх діл Своїх, які Бог вчинив, творячи.

⁴Ось походження неба і землі, при створенні їх, у той час, коли Господь Бог створив небо та землю,

⁵і всяку польову рослину, якої ще не було на землі, і всяку польову траву, яка ще не росла, тому що Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини, щоб обробляти землю,

⁶але пара піднімалася з землі й зрошувала усю поверхню землі.

⁷І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у ніздрі її дихання життя, і стала людина душею живою.

⁸І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і оселив там людину, яку створив.

⁹І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра та зла.

¹⁰З Едему витікала ріка для зрошення раю і потім розділялася на чотири ріки.

¹¹Ім’я однієї Пішон: вона обтікає всю землю Хавіла, ту, де золото.

¹²І золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.

¹³Ім’я другої ріки Ґіхон: вона обтікає всю землю Куш.

¹⁴Ім’я третьої ріки Хіддекель (Тигр): вона протікає перед Ашшуром. Четверта ріка Євфрат.

¹⁵І взяв Господь Бог людину, і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його.

¹⁶І заповів Господь Бог Адамові, сказавши: «Від усякого дерева в саду ти будеш їсти,

¹⁷а від дерева пізнання добра та зла — не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш».

¹⁸І сказав Господь Бог: «Не добре бути чоловікові одному. Створімо йому помічника, відповідного йому».

¹⁹Господь Бог створив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів до Адама, щоб бачити, як він назве їх, і щоб, як назве Адам всяку душу живу, так вона і звалася.

²⁰І дав Адам назви всій худобі, і птахам небесним, і всім звірам польовим. Але для Адама не знайшлося помічника, подібного до нього.

²¹І навів Господь Бог на Адама міцний сон. І, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце тілом.

²²І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у Адама, жінку, і привів її до Адама.

²³І сказав Адам: «Ось це кістка від кісток моїх і тіло від тіла мого. Вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка.

²⁴Тому залишить чоловік батька свого та матір свою і поєднається з жінкою своєю, і стануть одним тілом».

²⁵І були вони обоє голі, Адам та дружина його, і не соромилися.