Read Біблія, Куліш Буття 21 Bible Online

Буття 21 - Біблія, Куліш bible

Буття 21

¹І згадав Господь Сарру, як сказав, і зробив Господь Саррі, як говорив.

²Сарра зачала і народила Авраамові сина у старості його в час, про який говорив йому Бог.

³І дав Авраам ім’я синові своєму, який народився від нього, якого народила йому Сарра, Ісаак.

⁴І обрізав Авраам Ісаака, сина свого, у восьмий день, як заповідав йому Бог.

⁵Авраам був ста років, коли народився в нього Ісаак, син його.

⁶І сказала Сарра: «Сміх зробив мені Бог. Кожен, хто почує про мене, розсміється».

⁷І сказала: «Хто сказав би Авраамові: ”Сарра буде годувати дітей грудьми”? Бо в старості його я народила сина».

⁸Дитя виросло й було відлучене від грудей. І Авраам зробив великий бенкет у той день, коли Ісаак був відлучений від грудей.

⁹І побачила Сарра, що син Агар єгиптянки, якого вона народила Авраамові, насміхається,

¹⁰і сказала Авраамові: «Вижени цю рабиню і сина її, тому що не успадкує син рабині цієї із сином моїм Ісааком».

¹¹І здалося це Авраамові дуже неприємним заради сина його.

¹²Але Бог сказав Авраамові: «Не засмучуйся заради хлопця і рабині твоєї. В усьому, що скаже тобі Сарра, слухайся голосу її, бо в Ісаакові назветься тобі потомство.

¹³І від сина рабині Я утворю народ, тому що він дитина твоя».

¹⁴Авраам встав рано-вранці, й узяв хліба і бурдюк води, і дав Агар, поклавши їй на плечі, й дитину, і відпустив її. Вона пішла і заблукала у пустелі Беер-Шева.

¹⁵І не стало води в бурдюці, і вона залишила дитину під одним кущем,

¹⁶і пішла, сіла віддалік, на відстані пострілу з лука. Бо вона сказала: «Не хочу бачити смерті дитини». І вона сіла навпроти, і підняла крик, і плакала.

¹⁷І почув Бог голос хлопця. І ангел Божий з неба звернувся до Агар, і сказав їй: «Що з тобою, Агар? Не бійся, Бог почув голос хлопця звідти, де він знаходиться.

¹⁸Встань, підніми хлопця і візьми його за руку, тому що Я зроблю його великим народом».

¹⁹І Бог відкрив очі її, і вона побачила колодязь з водою, і пішла, наповнила бурдюк водою і напоїла хлопця.

²⁰І Бог був з хлопцем; і він виріс, і став жити в пустелі, і став стрільцем з лука.

²¹Він жив у пустелі Паран, і мати його взяла йому дружину із землі єгипетської.

²²І було в той час, Авімелех з Піхолом, воєначальником своїм, сказав Аврааму: «З тобою Бог у всьому, що ти не робив би.

²³І тепер поклянися мені тут Богом, що ти не скривдиш ні мене, ні сина мого, ні онука мого. І як я добре чинив з тобою, так і ти будеш чинити зі мною і землею, в якій ти гостюєш».

²⁴І сказав Авраам: «Я клянуся».

²⁵І Авраам докоряв Авімелеху за колодязь з водою, що його відібрали раби Авімелехові.

²⁶Авімелех же сказав: «Не знаю, хто це зробив, і ти не сказав мені; я навіть і не чув про те донині».

²⁷І взяв Авраам дрібної та великої худоби, і дав Авімелеху, і вони обидва уклали союз.

²⁸І поставив Авраам сім овечок з отари дрібної худоби окремо.

²⁹Авімелех же сказав Аврааму: «Для чого тут ці сім овечок, яких ти поставив окремо?»

³⁰Авраам сказав: «Сім овечок оцих візьми з руки моєї, щоб вони були мені свідченням, що я викопав цей колодязь».

³¹Тому і назвав він це місце: Беер-Шева, тому що тут вони обоє клялися

³²й уклали союз у Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, воєначальник його, і повернулися в землю филистимську.

³³І посадив Авраам біля Беер-Шеви тамариск, і прикликав там Ім’я Господа, Бога вічного.

³⁴І жив Авраам у землі филистимській, як мандрівник, багато днів.