Read Біблія, Куліш Буття 24 Bible Online

Буття 24 - Біблія, Куліш bible

Буття 24

¹Авраам був уже старий і в літах похилих. Господь благословив Авраама усім.

²І сказав Авраам рабові своєму, старшому в домі його, який управляв усім, що у нього було: «Поклади руку твою під стегно моє

³і клянися мені Господом, Богом неба і Богом землі, що ти не візьмеш синові моєму дружини з дочок ханаанців, серед яких я живу,

⁴але підеш у землю мою, на батьківщину мою, і візьмеш дружину синові моєму Ісааку».

⁵Раб сказав йому: «Можливо, не захоче жінка йти зі мною в цю землю, чи повинен я повернути сина твого в землю, з якої ти вийшов?»

⁶Авраам сказав йому: «Бережися, не повертай сина мого туди!

⁷Господь, Бог неба, Який взяв мене з дому батька мого і з землі народження мого, Який говорив мені і Який клявся мені, говорячи: ”Нащадкам твоїм дам цю землю”,— Він пошле ангела Свого перед тобою, і ти візьмеш дружину синові моєму звідти.

⁸Якщо ж не захоче жінка йти з тобою, ти будеш вільний від цієї клятви моєї. Тільки сина мого не повертай туди».

⁹І поклав раб руку свою під стегно Авраама, пана свого, і поклявся йому в цьому.

¹⁰І взяв раб з верблюдів пана свого десять верблюдів, і пішов. В руках у нього були також різні скарби пана його. Він встав і пішов у Месопотамію, в місто Нахора,

¹¹і зупинив верблюдів за містом, біля колодязя води, надвечір, у той час, коли виходять жінки брати воду,

¹²і сказав: «Господи, Боже пана мого Авраама! Пошли її сьогодні назустріч мені і вчини милість з паном моїм Авраамом.

¹³Ось я стою біля джерела води, і дочки жителів міста виходять черпати воду;

¹⁴і дівчина, якій я скажу: ”Нахили глечик твій, я нап’юся”, і яка скаже: ”Пий, я й верблюдам твоїм дам пити”,— ось та, яку Ти призначив рабові Твоєму Ісааку. І з того довідаюсь я, що Ти твориш милість з паном моїм».

¹⁵Ще не перестав він говорити, і ось вийшла Ревека, яка народилася від Бетуїла, сина Мілки, дружини Нахора, брата Авраамового, і глечик її на плечі її.

¹⁶Дівчина була дуже вродлива з виду, діва, якої не пізнав чоловік. Вона зійшла до джерела, наповнила глечик свій і пішла нагору.

¹⁷І побіг раб назустріч їй, і сказав: «Дай мені напитися трохи із глечика твого».

¹⁸Вона сказала: «Пий, пане мій». І негайно спустила глечик свій на руку свою, і напоїла його.

¹⁹І, коли напоїла його, сказала: «Я наберу води також і для верблюдів твоїх, доки не нап’ються».

²⁰І негайно вилила воду із глечика свого в корито, і побігла знову до колодязя набрати води, і набрала для усіх верблюдів його.

²¹Чоловік той дивився на неї зі здивуванням у мовчанні, бажаючи зрозуміти, чи благословив Господь путь його, чи ні.

²²Коли верблюди перестали пити, тоді чоловік той узяв золоту сережку, вагою півшекеля, і два зап’ястя на руки їй, вагою в десять шекелів золота.

²³І сказав: «Чия ти дочка? Скажи мені, чи є в домі батька твого місце, щоб нам переночувати?»

²⁴Вона сказала йому: «Я дочка Бетуїла, сина Мілки, якого вона народила Нахорові».

²⁵І ще сказала йому: «У нас багато соломи та корму, і є місце для ночівлі».

²⁶І схилився чоловік той, і поклонився Господу,

²⁷і сказав: «Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, Який не залишив пана мого без милості Своєї й істини Своєї! Господь прямою дорогою привів мене до дому брата пана мого».

²⁸Дівчина побігла і розповіла про це в домі матері своєї.

²⁹У Ревеки був брат на ім’я Лаван. Лаван вибіг до того чоловіка, до джерела.

³⁰І коли він побачив сережку та зап’ястя на руках у сестри своєї і почув слова Ревеки, сестри своєї, яка говорила: «Так говорив зі мною той чоловік»,— то прийшов до чоловіка цього, і ось він стоїть з верблюдами біля джерела.

³¹І сказав: «Ввійди, благословенний Господом. Чому ти стоїш ззовні? Я приготував дім і місце для верблюдів».

³²І ввійшов чоловік. Лаван розсідлав верблюдів і дав соломи та корму верблюдам, і води, щоб умити ноги йому й людям, які були з ним.

³³І запропонована була йому їжа, але він сказав: «Не буду їсти, поки не скажу про справу свою». І сказали: «Говори».

³⁴Він сказав: «Я раб Авраамів.

³⁵Господь дуже благословив пана мого, і він став великим: Він дав йому овець та волів, срібло та золото, рабів та рабинь, верблюдів та ослів.

³⁶Сарра, дружина пана мого, вже будучи старою, народила панові моєму сина, якому він віддав усе, що в нього.

³⁷І взяв з мене клятву пан мій, сказавши: ”Не бери дружини синові моєму з дочок ханаанців, у землі яких я живу,

³⁸а піди в дім батька мого і до родичів моїх, і візьмеш дружину синові моєму”.

³⁹Я сказав панові моєму: ”Можливо, не піде жінка зі мною”.

⁴⁰Він сказав мені: ”Господь, перед лицем Якого я ходжу, пошле з тобою ангела Свого і влаштує дорогу твою, і візьмеш дружину синові моєму з рідних моїх і з дому батька мого.

⁴¹Тоді будеш ти вільним від клятви моєї, коли сходиш до родичів моїх, і якщо вони не дадуть тобі, то будеш вільним від клятви моєї”.

⁴²І прийшов я нині до джерела, і сказав: ”Господи, Боже пана мого Авраама! Якщо Ти пошлеш успіх в дорозі, яку я звершую,

⁴³то ось я стою біля джерела води, і дівчина, яка вийде черпати, і якій я скажу: ”Дай мені напитися трохи з глечика твого”,

⁴⁴і яка скаже мені: ”І ти пий, і верблюдам твоїм я начерпаю”,— ось дружина, яку Господь призначив синові пана мого.

⁴⁵Ще не перестав я говорити подумки, і ось вийшла Ревека, і глечик її на плечі її, і зійшла до джерела, і зачерпнула води. І я сказав їй: ”Дай мені пити”.

⁴⁶Вона негайно спустила з себе глечик свій і сказала: ”Пий, і верблюдів твоїх я напою”. І я пив, і верблюдів вона напоїла.

⁴⁷Я запитав її і сказав: ”Чия ти дочка?” Вона сказала: ”Дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого народила йому Мілка”. І дав я сережки їй і зап’ястя на руки її.

⁴⁸І схилився я, і поклонився Господу, і благословив Господа, Бога пана мого Авраама, Який прямою дорогою привів мене, щоб узяти дочку брата пана мого за сина його.

⁴⁹І нині скажіть мені: чи маєте ви намір зробити милість і правду панові моєму, чи ні? Скажіть мені, і я обернуся праворуч або ліворуч».

⁵⁰І відповіли Лаван та Бетуїл, і сказали: «Від Господа прийшла ця справа, ми не можемо сказати тобі всупереч ні поганого, ні доброго.

⁵¹Ось Ревека перед тобою, візьми та йди, нехай буде вона дружиною синові пана твого, як сказав Господь».

⁵²Коли раб Авраамів почув слова їхні, то поклонився Господу до землі.

⁵³І вийняв раб срібні та золоті речі й одяг, і дав Ревеці, також і братові її, і матері її дав багаті подарунки.

⁵⁴І їли, і пили він і люди, які були з ним, і переночували. Коли ж встали вранці, то він сказав: «Відпустіть мене до пана мого».

⁵⁵Але брат її та мати її сказали: «Нехай побуде з нами дівчина днів хоч десять, потім підеш».

⁵⁶Він сказав їм: «Не затримуйте мене, тому що Господь влаштував дорогу мою. Відпустіть мене, і я піду до пана мого».

⁵⁷Вони сказали: «Покличмо дівчину та запитаймо, що вона скаже».

⁵⁸І покликали Ревеку, і сказали їй: «Чи підеш з цим чоловіком?» Вона сказала: «Піду».

⁵⁹І відпустили Ревеку, сестру свою, і годувальницю її, і раба Авраамового, і людей його.

⁶⁰І благословили Ревеку, і сказали їй: «Сестро наша! Нехай народяться від тебе тисячі тисяч, і нехай володіють нащадки твої оселями ворогів твоїх!»

⁶¹І встала Ревека і служниці її, і сіли на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. Отак узяв раб Ревеку і пішов.

⁶²А Ісаак прийшов з Беер-Лахай-Рої, бо жив він у землі південній.

⁶³Коли настав вечір, Ісаак вийшов у поле пороздумувати, і звів очі свої, і побачив: ось йдуть верблюди.

⁶⁴Ревека глянула, і побачила Ісаака, і спустилася з верблюда.

⁶⁵І сказала рабові: «Хто цей чоловік, який іде по полю назустріч нам?» Раб сказав: «Це пан мій». І вона взяла покривало, і покрилася.

⁶⁶Раб же розповів Ісаакові все, що зробив.

⁶⁷І ввів її Ісаак у шатро Сарри, матері своєї, і взяв Ревеку, і вона стала йому дружиною, і він полюбив її. І утішився Ісаак у печалі після смерті матері своєї.