Read Біблія, Куліш Буття 27 Bible Online

Буття 27 - Біблія, Куліш bible

Буття 27

¹Коли Ісаак постарів і притупився зір очей його, він покликав старшого сина свого Ісава і сказав йому: «Сину мій!» Той сказав йому: «Ось я».

²Ісаак сказав: «Ось я постарів, не знаю дня смерті моєї.

³Візьми тепер знаряддя твої, сагайдак твій і лук твій, піди в поле, і налови мені дичини,

⁴і приготуй мені страву, яку я люблю, і принеси мені її, щоб благословила тебе душа моя, раніше ніж я помру.

⁵Ревека чула, коли Ісаак говорив синові своєму Ісаву. І пішов Ісав у поле вполювати і принести дичини.

⁶А Ревека сказала синові своєму Якову: «Ось я чула, як батько твій говорив братові твоєму Ісаву:

⁷”Принеси мені дичини і приготуй мені страву, я поїм і благословлю тебе перед лицем Господнім, перед смертю моєю”.

⁸Тепер, сину мій, послухайся слів моїх у тому, що я накажу тобі:

⁹піди в стадо і візьми мені звідти двох козенят гарних, і я приготую з них твоєму батькові страву, яку він любить,

¹⁰а ти принесеш батькові твоєму, і він поїсть, щоб благословити тебе перед смертю своєю».

¹¹Яків сказав Ревеці, матері своїй: «Ісав, брат мій,— чоловік волохатий, а я чоловік гладенький.

¹²Може статися, обмацає мене батько мій, і я буду в очах його обманщиком і наведу на себе прокляття, а не благословіння».

¹³Мати його сказала йому: «На мені нехай буде прокляття твоє, сину мій, тільки послухайся слів моїх і піди принеси мені».

¹⁴Він пішов, взяв і приніс матері своїй, і мати його приготувала страву, яку любив батько його.

¹⁵І взяла Ревека багатий одяг старшого сина свого Ісава, що був у неї в домі, й одягла молодшого сина свого Якова,

¹⁶а руки його та гладеньку шию його обклала шкурами козенят.

¹⁷І дала страву та хліб, які вона приготувала, у руки Якову, синові своєму.

¹⁸Він увійшов до батька свого і сказав: «Батьку мій!» Той сказав: «Ось я. Хто ти, сину мій?»

¹⁹Яків сказав батькові своєму: «Я Ісав, первенець твій. Я зробив, як ти сказав мені. Вставай, сядь і поїж дичини моєї, щоб благословила мене душа твоя».

²⁰І сказав Ісаак синові своєму: «Як це ти так швидко знайшов, сину мій?» Він сказав: «Тому що Господь, Бог твій, послав мені назустріч».

²¹І сказав Ісаак Якову: «Підійди, я обмацаю тебе, сину мій, чи ти син мій Ісав, чи ні?»

²²Яків підійшов до Ісаака, батька свого, і він обмацав його, і сказав: «Голос — голос Якова, а руки — руки Ісавові».

²³І не впізнав його, тому що руки його були, як руки Ісава, брата його, волохаті, і благословив його.

²⁴І сказав: «Чи ти син мій Ісав?» Він відповів: «Я».

²⁵Ісаак сказав: «Подай мені, я поїм дичини сина мого, щоб благословила тебе душа моя». Яків подав йому, і він їв, приніс йому і вино, і він пив.

²⁶Ісаак, батько його, сказав йому: «Підійди, поцілуй мене, сину мій».

²⁷Він підійшов і поцілував його. І відчув Ісаак запах від одягу його, і благословив його, і сказав: «Ось запах від сина мого, як запах від поля, яке благословив Господь.

²⁸Нехай дасть тобі Бог від роси небесної і від багатства землі, і безліч хліба та вина.

²⁹Нехай служать тобі народи, і нехай поклоняться тобі племена. Будь паном над братами твоїми, і нехай поклоняться тобі сини матері твоєї. Ті, що проклинають тебе,— прокляті, ті, що благословляють тебе,— благословенні!»

³⁰Як тільки Ісаак благословив Якова, і як тільки вийшов Яків від Ісаака, батька свого, Ісав, брат його, прийшов з полювання свого.

³¹Приготував і він страву, і приніс батькові своєму, і сказав батькові своєму: «Встань, батьку мій, і поїж дичини сина твого, щоб благословила мене душа твоя».

³²Ісаак же, батько його, сказав йому: «Хто ти?» Він сказав: «Я син твій, первенець твій, Ісав».

³³І затремтів Ісаак дуже великим трепетом, і сказав: «Хто ж це, що дістав дичини і приніс мені, і я їв від усього, раніше ніж ти прийшов, і я благословив його? Він і буде благословенний».

³⁴Ісав, вислухавши слова батька свого, закричав криком гучним та дуже гірким і сказав батькові своєму: «Батьку мій! Благослови і мене».

³⁵Але він сказав: «Брат твій прийшов з хитрістю і взяв благословіння твоє».

³⁶І сказав Ісав: «Чи не тому дано йому ім’я: Яків, що він обманув мене вже двічі? Він узяв первородство моє, і ось тепер узяв благословіння моє». І ще сказав він: «Невже ти не залишив мені благословіння?»

³⁷Ісаак відповів Ісавові: «Ось я поставив його паном над тобою і всіх братів його віддав йому в раби: обдарував його хлібом та вином. Що ж я зроблю для тебе, сину мій?»

³⁸Але Ісав сказав батькові своєму: «Невже, батьку мій, одне в тебе благословіння? Благослови і мене, батьку мій!» І підняв Ісав голос свій, і заплакав.

³⁹І відповів Ісаак, батько його, і сказав йому: «Ось від багатства землі буде існування твоє і від роси небесної згори.

⁴⁰І ти будеш жити мечем твоїм, і будеш служити братові твоєму. Прийде ж час, коли ти вчиниш опір і скинеш ярмо його з шиї твоєї».

⁴¹І зненавидів Ісав Якова через благословіння, яким благословив його батько його. І сказав Ісав у серці своїм: «Наближаються дні плачу за батьком моїм, і я вб’ю Якова, брата мого».

⁴²І переказані були Ревеці слова Ісава, старшого сина її. І вона послала, і покликала молодшого сина свого Якова, і сказала йому: «Ось Ісав, брат твій, погрожує убити тебе.

⁴³І тепер, сину мій, послухайся слів моїх, встань, біжи до Лавана, брата мого, у Харан,

⁴⁴і поживи в нього трохи часу, доки вгамується лють брата твого,

⁴⁵доки пройде гнів брата твого на тебе, і він забуде, що ти зробив йому: тоді я пошлю і візьму тебе звідти. Для чого мені в один день позбутися обох вас?»

⁴⁶І сказала Ревека Ісаакові: «Я життю не рада від дочок хіттейських. Якщо Яків візьме дружину з дочок хіттейських, як ці, з дочок цієї землі, то для чого мені і життя?»