Read Біблія, Куліш Буття 28 Bible Online

Буття 28 - Біблія, Куліш bible

Буття 28

¹І покликав Ісаак Якова, і благословив його, і заповів йому, і сказав: «Не бери собі дружини з дочок ханаанських.

²Встань, піди в Падан-Арам, в дім Бетуїла, батька матері твоєї, і візьми собі дружину звідти, з дочок Лавана, брата матері твоєї.

³А Бог Всемогутній нехай благословить тебе, нехай зробить тебе плодовитим і нехай розмножить тебе, і нехай буде від тебе безліч народів,

⁴і нехай дасть тобі благословіння Авраама, тобі та нащадкам твоїм з тобою, щоб тобі успадкувати землю подорожування твого, яку Бог дав Авраамові!»

⁵І відпустив Ісаак Якова, і він пішов у Падан-Арам до Лавана, сина Бетуїла, арамея, до брата Ревеки, матері Якова та Ісава.

⁶Ісав побачив, що Ісаак благословив Якова і, благословляючи, послав його в Падан-Арам, взяти собі дружину звідти, і заповів йому, сказавши: «Не бери дружини з дочок ханаанських»,

⁷і що Яків послухав батька свого й матір свою і пішов у Падан-Арам.

⁸І побачив Ісав, що дочки ханаанські не до вподоби Ісааку, батькові його,

⁹і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв собі за дружину Махалат, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до інших дружин своїх.

¹⁰Яків же вийшов з Беер-Шеви, і пішов у Харан,

¹¹і прийшов на одне місце, і залишився там ночувати, тому що зайшло сонце. І взяв один із каменів того місця, і поклав собі під голову, і ліг на тому місці.

¹²І побачив сон: ось драбина стоїть на землі, а верх її торкається неба. І ось ангели Божі піднімаються і опускаються по ній.

¹³І ось Господь стоїть на ній і промовляє: «Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісаака. Землю, на якій ти лежиш, Я дам тобі і потомству твоєму.

¹⁴І буде потомство твоє, як пісок земний, і поширишся ти до моря, і на схід, і на північ, і на південь, і благословляться у тобі й у твоєму потомстві всі племена земні.

¹⁵І ось Я з тобою, і збережу тебе всюди, куди ти не підеш, і поверну тебе в цю землю, бо Я не залишу тебе, доки не виконаю того, що Я сказав тобі».

¹⁶Яків прокинувся від сну свого і сказав: «Істинно Господь присутній на цьому місці, а я не знав!»

¹⁷І злякався він, і сказав: «Яке страшне це місце! Це не що інше, як дім Божий, це брами небесні».

¹⁸І встав Яків рано-вранці, і взяв камінь, який поклав собі під голову, і поставив його пам’ятником, і полив оливу на його верх.

¹⁹І назвав те місце Бет-Ел, а раніше назва того міста була Луз.

²⁰І дав Яків обітницю, сказавши: «Якщо Бог буде зі мною, і збереже мене в путі цій, у яку я йду, і дасть мені хліб їсти й одяг одягнутися,

²¹і я в мирі повернусь у дім батька мого, то буде Господь моїм Богом,

²²і цей камінь, який я поставив пам’ятником, буде домом Божим, і з усього, що Ти, Боже, даруєш мені, я дам Тобі десяту частину».