Read Біблія, Куліш Буття 32 Bible Online

Буття 32 - Біблія, Куліш bible

Буття 32

¹А Яків пішов шляхом своїм. І зустріли його ангели Божі.

²Яків, побачивши їх, сказав: «Це ополчення Боже». І назвав те місце: Маханаїм.

³І послав Яків перед собою вісників до брата свого Ісава в землю Сеїр, в місцевість Едом,

⁴і наказав їм, промовивши: «Так скажіть панові моєму Ісаву: ”Ось що говорить раб твій Яків: я жив у Лавана і затримався донині.

⁵І є в мене воли й осли, і дрібна худоба, і раби й рабині. І я послав сповістити про себе пана мого, щоб знайти милість в очах твоїх”».

⁶І повернулися вісники до Якова, і сказали: «Ми ходили до брата твого Ісава, він іде назустріч тобі, і з ним чотириста чоловік».

⁷Яків дуже злякався і стривожився, і розділив людей, що були з ним, і худобу дрібну й велику, і верблюдів на два стани.

⁸І сказав: «Якщо Ісав нападе на один стан і поб’є його, то другий стан може врятуватися».

⁹І сказав Яків: «Боже батька мого Авраама і Боже батька мого Ісаака, Господи, що сказав мені: ”Повернися в землю твою, до місця свого народження,— і Я зроблю тобі добро!”

¹⁰Недостойний я всіх милостей і всієї вірності, що Ти виявив рабові Твоєму, тому що я з посохом моїм перейшов цей Йордан, а тепер у мене два стани.

¹¹Визволи мене від руки брата мого, від руки Ісава, тому що я боюся його, щоб він, прийшовши, не убив мене і матерів з дітьми.

¹²Ти сказав: ”Я вчиню тобі добро і зроблю нащадків твоїх, як пісок морський, якого не порахувати від безлічі”».

¹³І ночував там Яків у ту ніч. І взяв з того, що у нього було, у подарунок Ісаву, братові своєму:

¹⁴двісті кіз, двадцять козлів, двісті овець, двадцять баранів,

¹⁵тридцять верблюдиць дійних з верблюденятами їх, сорок корів, десять биків, двадцять ослиць, десять ослів.

¹⁶І дав у руки рабам своїм кожне стадо окремо, і сказав рабам своїм: «Підіть переді мною і залишайте відстань від стада до стада».

¹⁷І наказав першому, сказавши: «Коли брат мій Ісав зустрінеться тобі і запитає тебе, говорячи: ”Чий ти, і куди йдеш, і чиє це стадо перед тобою?” —

¹⁸то скажи: ”Раба твого Якова, це подарунок, посланий панові моєму Ісаву. Ось і сам він за нами”».

¹⁹Те саме наказав він і другому, і третьому, і всім, які йшли за стадами, говорячи: «Так скажіть Ісаву, коли зустрінете його,

²⁰і скажіть: ”Ось і раб твій Яків за нами”». Бо він сказав сам у собі: «Вблагаю його дарами, що йдуть переді мною, і потім побачу лице його,— можливо, він підійме обличчя моє».

²¹І пішли дари перед ним, а він в ту ніч ночував у стані.

²²І встав у ту ніч, і, взявши двох дружин своїх, і двох рабинь своїх, і одинадцять синів своїх, перейшов через Яббок убрід.

²³І, взявши їх, перевів через потік, і перевів усе, що в нього було.

²⁴І залишився Яків один. І боровся Хтось з ним до появи зорі.

²⁵І, побачивши, що не подолає його, торкнувся суглоба стегна його і пошкодив суглоб стегна у Якова, коли він боровся з Ним.

²⁶І сказав йому: «Відпусти Мене, бо зійшла зоря». Яків сказав: «Не відпущу Тебе, доки не благословиш мене».

²⁷І сказав: «Яке ім’я твоє?» Він сказав: «Яків».

²⁸І сказав: «Відтепер ім’я твоє буде не Яків, а Ізраїль, тому що ти боровся з Богом, і людей перемагати будеш».

²⁹Запитав і Яків, говорячи: «Скажи Ім’я Твоє». І Він сказав: «Навіщо ти запитуєш про Ім’я Моє?» І благословив його там.

³⁰І назвав Яків те місце Пенуел, «тому що,— говорив він,— я бачив Бога лицем до лиця, і збереглася душа моя».

³¹І зійшло сонце, коли він проходив Пенуел, і кульгав він на стегно своє.

³²Тому і донині сини Ізраїлеві не їдять жил, що на суглобі стегна, тому що Той, Хто боровся, торкнувся жили на суглобі стегна Якова.