Read Біблія, Куліш Буття 37 Bible Online

Буття 37 - Біблія, Куліш bible

Буття 37

¹Яків оселився в краю, де жив батько його, у землі ханаанській.

²Ось життя Якова. Йосип, сімнадцяти років, пас худобу разом з братами своїми, будучи юнаком, з синами Білги та з синами Зілпи, дружин батька свого. І доносив Йосип недобрі чутки про них до батька їхнього.

³Ізраїль любив Йосипа більше за всіх синів своїх, тому що він був сином старості його,— і зробив йому різнобарвний одяг.

⁴І побачили брати його, що батько їхній любить його більше, ніж усіх братів його, і зненавиділи його і не могли говорити з ним дружньо.

⁵І бачив Йосип сон, і розповів братам своїм, і вони зненавиділи його ще більше.

⁶Він сказав їм: «Вислухайте сон, який я бачив:

⁷оце ми в’яжемо снопи посередині поля, і ось мій сніп підвівся і став прямо, а ваші снопи стали навкруги і поклонилися моєму снопові».

⁸І сказали йому брати його: «Невже ти будеш царювати над нами? Невже будеш володіти нами?» І зненавиділи його ще більше за сни його і за слова його.

⁹І бачив він ще інший сон і розповів його братам своїм, говорячи: «Ось я бачив ще сон: ось сонце, і місяць, і одинадцять зірок поклоняються мені».

¹⁰І він розповів батькові своєму і братам своїм, і докорив йому батько його, і сказав йому: «Що це за сон, який ти бачив? Невже я, і мати твоя, і брати твої прийдемо поклонитися тобі до землі?»

¹¹Брати його заздрили йому, а батько його запам’ятав ці слова.

¹²Брати його пішли пасти худобу батька свого в Сихем.

¹³І сказав Ізраїль Йосипові: «Чи не пасуть брати твої у Сихемі? Піди, я пошлю тебе до них». Він відповів йому: «Ось я».

¹⁴Ізраїль сказав йому: «Піди, подивися, чи здорові брати твої і чи ціла худоба, і принеси мені відповідь». І послав його з долини Хевронської, і він прийшов у Сихем.

¹⁵І, як він блукав у полі, натрапив на нього чоловік. І запитав його той чоловік, говорячи: «Що ти шукаєш?»

¹⁶Він сказав: «Я шукаю братів моїх. Скажи мені, де вони пасуть?»

¹⁷І сказав той чоловік: «Вони пішли звідси, бо я чув, як вони говорили: ”Підемо в Дотан”». І пішов Йосип за братами своїми, і знайшов їх у Дотані.

¹⁸І побачили вони його здалека, і раніше ніж він наблизився до них, стали замишляти проти нього, щоб убити його.

¹⁹І сказали один одному: «Ось іде сновидець.

²⁰Ходімо тепер, і вбиймо його, і киньмо його в яку-небудь яму, і скажемо, що хижий звір з’їв його; і побачимо, що буде з його снів».

²¹І почув це Рувим, і врятував його від рук їхніх, сказавши: «Не вбиваймо його».

²²І сказав їм Рувим: «Не проливайте крові, киньте його у яму, що у пустелі, а руки не накладайте на нього». Це говорив він, щоб урятувати його від рук їхніх і повернути його до батька його.

²³Коли Йосип прийшов до братів своїх, вони зняли з Йосипа одежу його, одежу різнобарвну, яка була на ньому,

²⁴і взяли його, і кинули його в яму, а яма та була порожня, води в ній не було.

²⁵І сіли вони їсти хліб, і, глянувши, побачили, ось іде з Ґілеаду караван ізмаїльтян, і верблюди їхні несуть стиракс, бальзам і ладан: ідуть вони відвезти це в Єгипет.

²⁶І сказав Юда братам своїм: «Яка користь, якщо ми вб’ємо брата нашого і сховаємо кров його?

²⁷Ходімо продамо його ізмаїльтянам, а руки наші нехай не будуть на ньому, тому що він брат наш, тіло наше». Брати його послухалися,

²⁸і, коли проходили купці мідіянські, витягли Йосипа з ями, і продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а вони відвели Йосипа в Єгипет.

²⁹Рувим же прийшов знову до ями, і ось немає Йосипа в ямі. І роздер він одяг свій,

³⁰і повернувся до братів своїх, і сказав: «Хлопця нема, а я — куди я дінуся?»

³¹І взяли одяг Йосипа, і зарізали козеня, і вмочили одяг у кров,

³²і послали різнобарвний одяг, і принесли до батька свого, і сказали: «Ми це знайшли. Пізнай, чи сина твого цей одяг, чи ні».

³³Він упізнав його і сказав: «Це одяг сина мого, хижий звір з’їв його, справді розтерзаний Йосип».

³⁴І роздер Яків одяг свій, і одягнув веретище на стегна свої, й оплакував сина свого багато днів.

³⁵І зібрались усі сини його та всі дочки його, щоб утішити його. Але він не хотів утішитися і сказав: «З печаллю зійду до сина мого на той світ». Так оплакував його батько його.

³⁶Мідіяни ж продали його в Єгипті Потіфару, царедворцеві фараона, начальникові охорони.