Read Біблія, Куліш Буття 47 Bible Online

Буття 47 - Біблія, Куліш bible

Буття 47

¹І прийшов Йосип, і сповістив фараона, і сказав: «Батько мій і брати мої з дрібною та великою худобою своєю і з усім, що у них, прийшли з землі ханаанської, і ось вони в землі Ґошен».

²І з братів своїх він узяв п’ять чоловік, і представив їх фараону.

³І сказав фараон братам його: «Яке ваше заняття?» Вони сказали фараонові: «Пастухи овець раби твої — і ми, і батьки наші».

⁴І сказали вони фараонові: «Ми прийшли пожити в цій землі, тому що немає пасовищ для худоби рабів твоїх, бо в землі ханаанській сильний голод. Отже, дозволь оселитися рабам твоїм у землі Ґошен».

⁵І сказав фараон Йосипові: «Батько твій та брати твої прийшли до тебе.

⁶Земля єгипетська перед тобою. На кращому місці землі осели батька твого та братів твоїх, нехай живуть вони в землі Ґошен. І якщо знаєш, що між ними є здібні люди, зроби їх наглядачами над стадами моїми».

⁷І привів Йосип Якова, батька свого, і представив його фараону. І благословив Яків фараона.

⁸Фараон сказав Якову: «Скільки років життя твого?»

⁹Яків сказав фараону: «Днів подорожування мого сто тридцять років. Малі та нещасні дні життя мого і не досягли років життя батьків моїх у днях подорожування їхнього».

¹⁰І благословив фараона Яків, і вийшов від фараона.

¹¹І оселив Йосип батька свого і братів своїх, і дав їм володіння в землі єгипетській, у найкращій частині землі, у землі Рамсес, як повелів фараон.

¹²І забезпечував Йосип батька свого, і братів своїх, і весь дім батька свого хлібом, за потребою кожної родини.

¹³І не було хліба по всій землі, тому що голод дуже посилився, і були виснажені від голоду земля єгипетська і земля ханаанська.

¹⁴Йосип зібрав усе срібло, яке було в землі єгипетській і в землі ханаанській, за хліб, який купували, і вніс Йосип срібло в дім фараонів.

¹⁵І срібло вичерпалося в землі єгипетській і у землі ханаанській. Усі єгиптяни прийшли до Йосипа і говорили: «Дай нам хліба! Навіщо нам помирати перед тобою, тому що срібло закінчилося у нас?»

¹⁶Йосип сказав: «Приганяйте худобу вашу, і я буду давати вам за худобу вашу, якщо срібло закінчилося у вас».

¹⁷І приганяли вони до Йосипа худобу свою. І давав їм Йосип хліб за коней, і за отари дрібної худоби, і за стада великої худоби, і за ослів. І постачав їм хліб у той рік за всю худобу їхню.

¹⁸І минув цей рік. І прийшли до нього на другий рік, і сказали йому: «Не приховаємо від пана нашого, що срібло вичерпалося і стада худоби нашої у пана нашого. Нічого не залишилося у нас перед паном нашим, крім тіл наших і земель наших.

¹⁹Для чого нам гинути на очах твоїх, і нам, і землям нашим? Купи нас та землі наші за хліб, і ми з землями нашими будемо рабами фараону, а ти дай нам насіння, щоб нам бути живими і не вмерти, і щоб не спустошилася земля».

²⁰І купив Йосип усю землю єгипетську для фараона, тому що продали єгиптяни кожен поле своє, бо голод посилився. І стала земля фараоновою.

²¹І зробив він народ рабами від одного кінця Єгипту до іншого.

²²Тільки землі жерців не купив, тому що жерцям від фараона виділений був наділ, і вони годувалися зі свого наділу, що дав їм фараон, тому і не продали землі своєї.

²³І сказав Йосип народу: «Ось я купив тепер для фараона вас та землю вашу. Ось вам насіння, і засівайте землю.

²⁴Коли будуть жнива, віддавайте п’яту частину фараону, а чотири частини залишаться вам на засівання поля, на їжу вам і дітям вашим і всім, хто в домах ваших».

²⁵Вони сказали: «Ти врятував нам життя. Нехай знайдемо милість в очах пана нашого і нехай будемо рабами фараона».

²⁶І установив Йосип закон в землі єгипетській, навіть до цього дня: п’яту частину давати фараонові, за винятком тільки землі жерців, яка не належала фараонові.

²⁷І оселився Ізраїль у землі єгипетській, у землі Ґошен, і володіли вони нею, і розмножилися, і стали дуже численними.

²⁸І жив Яків у землі єгипетській сімнадцять років. І було днів Якова, років життя його, сто сорок сім років.

²⁹І прийшов час Ізраїлю померти, і покликав він сина свого Йосипа, і сказав йому: «Якщо я знайшов милість в очах твоїх, поклади руку твою під стегно моє і клянись, що ти зробиш мені милість та правду: не поховаєш мене в Єгипті,

³⁰щоб мені лягти з батьками моїми. Винесеш мене з Єгипту і поховаєш мене в їхній гробниці». Йосип сказав: «Зроблю за словом твоїм».

³¹І сказав: «Клянися мені». І клявся йому. І поклонився Ізраїль на узголів’я постелі.