Read Біблія, Куліш Буття 49 Bible Online

Буття 49 - Біблія, Куліш bible

Буття 49

¹І покликав Яків синів своїх, і сказав: «Зберіться, і я сповіщу вам, що буде з вами у майбутні дні.

²Зійдіться та послухайте, сини Якова, послухайте Ізраїля, батька вашого.

³Рувиме, первенцю мій! Ти — міць моя і початок сили моєї, верх достоїнства і верх могутності.

⁴Але ти бушував, як вода,— не будеш мати переваги, бо ти зійшов на ложе батька твого, ти осквернив постіль мою, на яку зійшов.

⁵Симеон та Левій — брати, знаряддя насильства мечі їхні.

⁶В раду їхню нехай не ввійде душа моя, і до зібрання їхнього нехай не прилучиться слава моя, бо вони у гніві своєму вбили людину і з примхи своєї перерізали жили вола.

⁷Проклятий гнів їхній, бо сильний, і лютість їхня, тому що жорстока. Розділю їх в Якові і розсію їх в Ізраїлі.

⁸Юдо! Тебе хвалитимуть брати твої. Рука твоя на шиї ворогів твоїх, поклоняться тобі сини батька твого.

⁹Молодий лев Юда, піднімається зі здобичі, син мій. Схилився він, ліг, як лев і як левиця: хто підніме його?

¹⁰Не відійде скіпетр від Юди і законодавець від стегон його, доки не прийде Примиритель, і Йому покірність народів.

¹¹Він прив’язує до виноградної лози молодого осла свого і до лози кращого винограду сина ослиці своєї, пере у вині одяг свій і у крові грон убрання своє.

¹²Блискучі очі його від вина, і білі зуби його від молока.

¹³Завулон біля берега морського буде жити і біля пристані корабельної, і межа його до Сидона.

¹⁴Іссахар — осел костистий, що лежить між протоками вод.

¹⁵І побачив він, що спокій добрий і що земля приємна, і схилив плечі свої для носіння тягаря, і став працювати на виплату данини.

¹⁶Дан буде судити народ свій, як одне з колін Ізраїля.

¹⁷Дан буде змієм на дорозі, аспідом на путі, що вражає ногу коня, так що вершник його впаде назад.

¹⁸На поміч Твою надіюсь, о Господи!

¹⁹Ґад — натовп буде тіснити його, але він переслідуватиме його по п’ятах.

²⁰Асир — буде ситний хліб його, і він буде постачати царські страви.

²¹Нефталим — лань бистронога, він говорить прекрасні слова.

²²Йосип — гілка плодоносна, гілка плодоносна над джерелом, галузки її простягаються над стіною.

²³Засмучували його, і стріляли, і ворогували проти нього стрільці,

²⁴але твердим залишився лук його, і міцні м’язи рук його, від рук могутнього Бога Якового. Звідти Пастир і твердиня Ізраїлева,

²⁵від Бога батька твого, Який нехай і допоможе тобі, і від Всемогутнього, Який нехай і благословить тебе благословіннями небесними згори, благословіннями безодні, що лежить долі, благословіннями грудей та утроби,

²⁶благословіннями батька твого, які перевищують благословіння гір давніх і приємності пагорбів вічних. Нехай будуть вони на голові Йосипа і на тімені обраного між братами своїми.

²⁷Веніамін — хижий вовк: вранці буде їсти зловлене, а ввечері буде ділити здобич».

²⁸Оце усі дванадцять колін Ізраїлевих, і ось що сказав їм батько їхній. І благословив їх, і дав їм благословіння, кожному своє.

²⁹І заповідав він їм, і сказав їм: «Я прилучаюся до народу мого. Поховайте мене при батьках моїх в печері, яка на полі Ефрона хіттея,

³⁰у печері, яка на полі Махпела, що перед Мамре, у землі ханаанській, яку купив Авраам з полем у Ефрона хіттея у власність для поховання.

³¹Там поховали Авраама та Сарру, дружину його, там поховали Ісаака та Ревекку, дружину його, і там поховав я Лію.

³²Це поле і печера, яка на ньому, куплена у синів Хетових».

³³І закінчив Яків заповіт синам своїм, і поклав ноги свої на постіль, і помер, і приєднався до народу свого.