Read Біблія, Куліш Буття 50 Bible Online

Буття 50 - Біблія, Куліш bible

Буття 50

¹Йосип припав до обличчя батька свого, і плакав над ним, і цілував його.

²І повелів Йосип слугам своїм, лікарям, бальзамувати батька його. І лікарі набальзамували Ізраїля.

³І виповнилося йому сорок днів, бо стільки днів потрібно для бальзамування, і оплакували його єгиптяни сімдесят днів.

⁴Коли ж минули дні оплакування його, Йосип сказав придворним фараона, говорячи: «Якщо я знайшов ласку в очах ваших, то скажіть фараонові так:

⁵”Батько мій взяв з мене клятву, сказавши: «Ось я вмираю. У гробниці моїй, яку я викопав собі в землі ханаанській, там поховай мене». І тепер хотів би я піти та поховати батька мого, і повернутися”».

⁶І сказав фараон: «Піди і поховай батька твого, як він взяв з тебе клятву».

⁷І пішов Йосип ховати батька свого. І пішли з ним усі слуги фараона, старші дому його й усі старші землі єгипетської,

⁸і весь дім Йосипа, і брати його, і дім батька його. Тільки дітей своїх і дрібну й велику худобу свою залишили в землі Ґошен.

⁹З ним вирушили також колісниці та вершники, так що зібрання було дуже великим.

¹⁰І дійшли вони до Ґорен-Ґаатаду при Йордані, і плакали там плачем великим та дуже сильним. І зробив Йосип жалобу по батькові своєму сім днів.

¹¹І бачили жителі землі тієї, ханаанці, жалобу у Ґорен-Ґаатаді, і сказали: «Велика жалоба ця у єгиптян!» Тому названо те місце: Жалоба єгиптян, що при Йордані.

¹²І зробили сини Яковові з ним, як він заповів їм.

¹³І віднесли його сини його в землю ханаанську, і поховали його в печері на полі Махпела, яку купив Авраам з полем у власність для поховання у Ефрона хіттея, перед Мамре.

¹⁴Після поховання батька свого повернувся Йосип у Єгипет, сам, і брати його, і всі, що ходили з ним ховати батька його.

¹⁵І побачили брати Йосипові, що помер батько їхній, і сказали: «А що, коли Йосип зненавидить нас і захоче помститися нам за все зло, яке ми зробили йому?»

¹⁶І послали вони сказати Йосипові: «Батько твій перед смертю своєю заповів, говорячи:

¹⁷”Так скажіть Йосипові: прости братам твоїм провину і гріх їхній, оскільки вони зробили тобі зло”. І нині прости гріх рабів Бога батька твого». Йосип плакав, коли йому говорили це.

¹⁸Прийшли і самі брати його, і впали перед лицем його, і сказали: «Ось ми раби тобі».

¹⁹І сказав Йосип: «Не бійтеся, бо я боюсь Бога.

²⁰Ось ви замишляли проти мене зло, але Бог обернув це на добро, щоб зробити те, що тепер є: зберегти життя великій кількості людей.

²¹Отже, не бійтеся: я буду годувати вас і дітей ваших». І заспокоїв їх, і говорив до серця їхнього.

²²І жив Йосип у Єгипті сам та дім батька його. Жив же Йосип усього сто десять років.

²³І бачив Йосип дітей у Єфрема до третього покоління, також і сини Махіра, сина Манасіїного, народилися на коліна Йосипа.

²⁴І сказав Йосип братам своїм: «Я вмираю, але Бог неодмінно згадає про вас і виведе вас із землі цієї у землю, про яку клявся Авраамові, Ісааку та Якову».

²⁵І Йосип взяв із синів Ізраїлевих клятву, говорячи: «Бог неодмінно згадає про вас, і ви винесіть кості мої звідси».

²⁶І помер Йосип ста десяти років. І набальзамували його, і поклали в труну у Єгипті.