Read Біблія, Куліш Буття 9 Bible Online

Буття 9 - Біблія, Куліш bible

Буття 9

¹І благословив Бог Ноя та синів його, і сказав їм: «Плодіться, і розмножуйтесь, і наповнюйте землю.

²Нехай бояться вас і нехай тремтять перед вами усі звірі земні, і всі птахи небесні, все, що рухається на землі, й усі риби морські — у ваші руки віддані вони.

³Все, що рухається, що живе, буде вам на їжу, як зелень трав’яну даю вам усе.

⁴Тільки м’яса з душею його, з кров’ю його, не їжте.

⁵Я вимагатиму і вашу кров, у якій життя ваше, вимагатиму її від усякого звіра, вимагатиму також душу людини від руки людини, від руки брата її.

⁶Хто проллє кров людську, того кров проллється рукою людини, бо людина створена за образом Божим.

⁷Ви ж плодіться і розмножуйтесь, розповсюджуйтесь по землі і примножуйтесь на ній».

⁸І сказав Бог Ноєві та синам його з ним:

⁹«Ось Я укладаю завіт Мій з вами та з нащадками вашими після вас,

¹⁰і з усякою душею живою, що з вами, з птахами, і з худобою, і з усіма звірами земними, які у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними.

¹¹Укладаю завіт Мій з вами, що не буде більше знищене всяке тіло водами потопу, і не буде вже потопу на спустошення землі».

¹²І сказав Бог: «Ось знак завіту, який Я укладаю між Мною і між вами, і між усякою душею живою, що з вами, на вічні покоління:

¹³Я даю веселку Мою у хмарі, щоб вона була знаком завіту між Мною і між землею.

¹⁴І буде, коли Я наведу хмару на землю, то з’явиться веселка у хмарі.

¹⁵І Я згадаю завіт Мій, що між Мною і між вами, і між усякою душею живою в усякому тілі. І не буде більше вода потопом на знищення всякого тіла.

¹⁶І буде веселка у хмарі, і Я побачу її, і згадаю завіт вічний між Богом та між усякою душею живою в усякому тілі, що на землі».

¹⁷І сказав Бог Ноєві: «Ось знак завіту, який Я уклав між Мною й між усяким тілом, що на землі».

¹⁸Сини Ноєві, що вийшли з ковчега, були: Сим, Хам та Яфет. Хам же був батьком Ханаана.

¹⁹Ці троє були синами Ноєвими, і від них заселилась уся земля.

²⁰Ной почав обробляти землю і насадив виноградник.

²¹І випив він вина, і сп’янів, і лежав оголеним у наметі своєму.

²²І побачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого, і, вийшовши, розповів двом братам своїм.

²³Сим же та Яфет взяли одяг і, поклавши його на плечі свої, пішли задом і покрили наготу батька свого. Обличчя їхні були повернені назад, і вони не бачили наготи батька свого.

²⁴Ной витверезів від вина свого і довідався, що вчинив над ним менший син його,

²⁵і сказав: «Проклятий Ханаан, рабом рабів буде він у братів своїх».

²⁶Потім сказав: «Благословенний Господь, Бог Симів, Ханаан же буде рабом йому.

²⁷Нехай поширить Бог Яфета, нехай оселиться він у наметах Симових, Ханаан же буде рабом йому».

²⁸І жив Ной після потопу триста п’ятдесят років.

²⁹Усіх же днів Ноєвих було дев’ятсот п’ятдесят років, і він помер.