Read Біблія, Куліш 2-а Самуїлова 18 Bible Online

2-а Самуїлова 18 - Біблія, Куліш bible

2-а Самуїлова 18

¹І переглянув Давид людей, які були з ним, і поставив над ними тисячників та сотників.

²І відправив Давид третю частину народу під керівництвом Йоава, третю частину під керівництвом Авішая, сина Церуї, брата Йоава, третю частину під керівництвом Іттая ґатянина. І сказав цар людям: «Я сам піду з вами».

³Але вони відповіли йому: «Не йди, бо якщо ми і будемо втікати, то не звернуть уваги на це, і якщо помре половина з нас, також не звернуть уваги, а ти один — те саме, що нас десять тисяч; для нас краще, щоб ти допомагав нам із міста».

⁴І сказав їм цар: «Що добре в очах ваших, те і зроблю». І став цар біля воріт, а весь народ виходив сотнями і тисячами.

⁵І наказав цар Йоаву, Авішаєві та Іттаєві, говорячи: «Збережіть мені юнака Авесалома». І весь народ чув, як цар наказував усім начальникам про Авесалома.

⁶І виступив народ в поле проти ізраїльтян, і була битва у лісі Єфремовому.

⁷І був розбитий народ ізраїльський слугами Давида; була там велика поразка в той день — впало двадцять тисяч чоловік.

⁸Битва поширилася по всій тій землі, і ліс погубив у той день народу більше, ніж знищив меч.

⁹І зустрівся Авесалом з рабами Давидовими; він був на мулі. Коли мул підбіг з ним під гілки великого дуба, то Авесалом зачепився волоссям своїм за гілки дуба і повис між небом та землею, а мул, який був під ним, утік.

¹⁰І побачив це один чоловік і доніс Йоаву, говорячи: «Ось я бачив Авесалома, що висить на дубі».

¹¹І сказав Йоав чоловікові, який звістив про це: «Якщо ти бачив його, чому ж ти не повалив його на землю? Я дав би тобі десять шекелів срібла та один пояс».

¹²І відповів той Йоаву: «Якби дали в руки мої і тисячу шекелів срібла, і тоді я не підняв би руки на царського сина; бо ми чули, як цар наказував тобі, Авішаєві та Іттаєві, говорячи: ”Збережіть мені юнака Авесалома”;

¹³і якби я таємно зважився на його життя, то це не утаїлося б від царя, і ти ж повстав би проти мене».

¹⁴Йоав сказав: «Нема чого мені баритися з тобою». І взяв у руки три стріли, і встромив їх у серце Авесалома, коли він ще живий висів на дубі.

¹⁵І оточили Авесалома десять слуг, зброєносців Йоава, і вдарили, і вбили його.

¹⁶І засурмив Йоав трубою, і повернулися люди з погоні за Ізраїлем, бо Йоав щадив народ.

¹⁷І взяли Авесалома, і кинули його в лісі у глибоку яму, і накидали над ним величезну купу каміння. А всі ізраїльтяни розбіглися, кожен у свій намет.

¹⁸Авесалом ще за життя свого поставив собі пам’ятник у царській долині, бо сказав він: «Немає в мене сина, щоб збереглася пам’ять імені мого». І назвав пам’ятник своїм ім’ям. Він називається «Пам’ятник Авесалома» до цього дня.

¹⁹Ахімаац, син Садока, сказав Йоаву: «Побіжу я, сповіщу царя, що Господь судом Своїм визволив його від рук ворогів його».

²⁰Але Йоав сказав йому: «Не будеш ти сьогодні добрим вісником; сповістиш в інший день, а не сьогодні, тому що помер син царя».

²¹І сказав Йоав Хушаєві: «Піди, сповісти цареві, що ти бачив». І поклонився Хушай Йоаву і побіг.

²²Але Ахімаац, син Садока, знову сказав Йоаву: «Що б не було, але і я побіжу за Хушаєм». Йоав же відповів: «Навіщо бігти тобі, сину мій? Не принесеш ти доброї вістки».

²³І сказав Ахімаац: «Щоб б там не було, я побіжу». І сказав йому Йоав: «Біжи». І побіг Ахімаац по прямій дорозі і випередив Хушая.

²⁴Давид тоді сидів між двома воротами. А сторож піднявся на покрівлю воріт, що над муром і, звівши очі, побачив, що біжить один чоловік.

²⁵І крикнув сторож і сповістив царя. І сказав цар: «Якщо він один, то вістка в устах його». А той підходив усе ближче і ближче.

²⁶І побачив сторож іншого чоловіка, що біжить, і закричав сторож воротареві: «Ось біжить ще один чоловік». Цар сказав: «Це також вісник».

²⁷Сторож сказав: «Я бачу, що хода першого схожа на ходу Ахімааца, сина Садока». І сказав цар: «Це чоловік добрий і йде з хорошою вісткою».

²⁸І викликнув Ахімаац, і сказав царю: «Мир». І поклонився царю лицем своїм до землі, і сказав: «Благословенний Господь, Бог твій, що видав людей, які підняли руки свої на пана мого царя!»

²⁹І сказав цар: «Чи все добре з юнаком Авесаломом?» І сказав Ахімаац: «Я бачив велике хвилювання, коли раб царя Йоав посилав раба твого, але я не знаю, що там було».

³⁰І сказав цар: «Відійди в сторону, стань тут». Він відійшов і став.

³¹Тоді прийшов і Хушай. І сказав Хушай: «Добра звістка пану моєму царю! Господь судом Своїм визволив тебе нині від руки всіх, хто повстав проти тебе».

³²І сказав цар Хушаєві: «Чи все добре з юнаком Авесаломом?» І сказав Хушай: «Нехай буде з ворогами пана мого царя і з усіма, хто замишляє проти тебе зло, те саме, що сталося з юнаком!»

³³І засмутився цар, і пішов у кімнату над воротами, і плакав, і коли йшов, говорив так: «Сину мій Авесаломе! Сину мій, сину мій Авесаломе! О, хто дав би мені померти замість тебе, Авесаломе, сину мій, сину мій!»