Read Біблія, Куліш 2-а Самуїлова 3 Bible Online

2-а Самуїлова 3 - Біблія, Куліш bible

2-а Самуїлова 3

¹І довготривалою була війна між домом Саула та домом Давида. Давид все більше зміцнювався, а дім Саулів все більше слабшав.

²І в Хевроні народилися у Давида сини. Первенець його був Амнон від ізреелітки Ахіноам,

³а другий син його — Кіл’ав від Авігеї, колишньої дружини Навала, кармелітки; третій — Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського;

⁴четвертий — Адонія, син Хаґґіти; п’ятий — Шефатія, син Авітали;

⁵шостий — Їтреам від Еґли, дружини Давидової. Вони народилися Давидові в Хевроні.

⁶Коли була війна між домом Саула і домом Давида, то Авнер підтримував дім Саула.

⁷У Саула була наложниця, на ім’я Ріцпа, дочка Айї. І сказав Іш-Бошет Авнерові: «Навіщо ти ввійшов до наложниці батька мого?»

⁸Авнер же сильно розгнівався на слова Іш-Бошета і сказав: «Хіба я — собача голова? Воюючи проти Юди я зробив милість дому Саула, батька твого, братам його та друзям його, і не видав тебе в руки Давида, а ти нині звинувачуєш мене у гріху через жінку!

⁹Те і те нехай зробить Бог Авнерові і ще більше додасть, якщо я не зроблю того, про що клявся Господь Давидові:

¹⁰заберу царство від дому Саулового і поставлю престол Давида над Ізраїлем і над Юдою, від Дана до Беер-Шеви».

¹¹І не міг Іш-Бошет заперечити Авнерові, бо боявся його.

¹²І послав Авнер від себе послів до Давида, сказати: «Чия ця земля?» І ще сказати: «Уклади зі мною союз, і рука моя буде з тобою, щоб привернути до тебе весь ізраїльський народ».

¹³І сказав Давид: «Добре, я укладу з тобою союз, тільки прошу тебе про одне, а саме: ти не побачиш лиця мого, якщо не приведеш із собою Мелхоли, дочки Саула, коли прийдеш побачитися зі мною».

¹⁴І відправив Давид послів до Іш-Бошета, сина Саулового, кажучи: «Віддай дружину мою Мелхолу, яку я отримав за сто краєобрізань филистимських».

¹⁵І послав Іш-Бошет і взяв її від чоловіка, від Палтіела, сина Лаїша.

¹⁶І пішов з нею чоловік її і з плачем проводжав її до Бахурима; але Авнер сказав йому: «Йди назад». І він повернувся.

¹⁷І звернувся Авнер до старійшин ізраїльських, говорячи: «Вчора і позавчора ви бажали, щоб Давид був царем над вами.

¹⁸Тепер зробіть це, бо Господь сказав Давидові: ”Рукою раба Мого Давида Я врятую народ Мій Ізраїль від руки филистимлян і від руки всіх його ворогів”».

¹⁹Те саме говорив Авнер і веніамінцям. І пішов Авнер у Хеврон, щоб переказати Давидові все, чого бажав Ізраїль і весь дім Веніамінів.

²⁰І прийшов Авнер до Давида в Хеврон і з ним двадцять чоловік, і зробив Давид бенкет для Авнера та людей, які були з ним.

²¹І сказав Авнер Давидові: «Я встану, піду і зберу до пана мого царя весь ізраїльський народ, і вони укладуть з тобою союз, і будеш царювати над усіма, як бажає душа твоя». І відпустив Давид Авнера, і він пішов з миром.

²²І ось прийшли слуги Давидові та Йоав з походу і принесли з собою багато здобичі; але Авнера вже не було з Давидом у Хевроні, бо Давид відпустив його, і він пішов з миром.

²³Коли Йоав та все військо, що ходило з ним, повернулись, то Йоаву розповіли: «Приходив Авнер, син Нера, до царя, і той відпустив його, і він пішов з миром».

²⁴І прийшов Йоав до царя і сказав: «Що ти зробив? Ось приходив до тебе Авнер; навіщо ти відпустив його, і він пішов?

²⁵Чи ти не знаєш Авнера, сина Нера? Він приходив обманути тебе, довідатися про твій вихід та вхід і розвідати все, що ти робиш».

²⁶І вийшов Йоав від Давида, і послав гінців слідом за Авнером, і вони повернули його від криниці Гасіри, без відома Давида.

²⁷Коли Авнер повернувся в Хеврон, то Йоав відвів його всередину воріт, ніби для того, щоб таємно з ним поговорити, і там вдарив його в живіт. І помер Авнер за кров Асаїла, брата Йоава.

²⁸А Давид почув про це пізніше і сказав: «Невинний я і царство моє перед Господом навіки у крові Авнера, сина Нера.

²⁹Нехай вона впаде на голову Йоава і на весь дім батька його, нехай ніколи не залишається дім Йоава без того, хто має виділення, і прокаженого, і того, хто спирається на палицю, і того, хто падає від меча, і того, хто не має хліба».

³⁰Йоав же та брат його Авішай убили Авнера за те, що він вбив їхнього брата Асаїла в битві біля Ґів’ону.

³¹І сказав Давид Йоавові та всім людям, які були з ним: «Роздеріть одяг ваш, одягніться у волосяницю і плачте над Авнером». І цар Давид ішов за марами його.

³²Коли ховали Авнера в Хевроні, то цар голосно плакав над домовиною Авнера, плакав і весь народ.

³³І оплакав цар Авнера, говорячи: «Чи смертю підлого помирати Авнерові?

³⁴Руки твої не були зв’язані, і ноги твої не в кайданах, і ти упав, як падають від розбійників». І весь народ став ще більше плакати над ним.

³⁵І прийшов весь народ запропонувати Давиду хліба, коли ще був день, але Давид поклявся, говорячи: «Те і те нехай зробить зі мною Бог і ще більше додасть, якщо я до заходу сонця споживу хліба або чогось іншого».

³⁶І весь народ довідався про це, і сподобалося йому це, як і все, що робив цар, подобалося всьому народу.

³⁷І дізнався народ і весь Ізраїль у той день, що не від царя сталося вбивство Авнера, сина Нера.

³⁸І сказав цар своїм слугам: «Чи знаєте, що вождь і великий муж упав цього дня в Ізраїлі?

³⁹Я тепер ще слабкий, хоч і помазаний на царство, а ці люди, сини Церуї, сильніші за мене. Нехай же віддасть Господь тому, хто чинить зле, за злобою його!»