Read Біблія, Куліш 1-а царiв 13 Bible Online

1-а царiв 13 - Біблія, Куліш bible

1-а царiв 13

¹І ось чоловік Божий прийшов з Юдеї за словом Господнім у Бет-Ел, в той час, коли Єровоам стояв біля жертовника, щоб кадити.

²І промовив до жертовника слово Господнє і сказав: «Жертовнику, жертовнику! Так говорить Господь: ”Ось народиться син дому Давидовому, ім’я йому Йосія, і принесе на тобі в жертву священників висот, які кадять на тобі, і людські кістки спалить на тобі”».

³І дав ознаку у той день, сказавши: «Ось ознака того, що це сказав Господь: цей жертовник розпадетеся, і попіл, що на ньому, розсиплеться».

⁴Коли цар почув слово чоловіка Божого, промовлене до жертовника в Бет-Елі, то простягнув Єровоам руку свою від жертовника, говорячи: «Візьміть його». І одерев’яніла рука його, яку він простягнув на нього, і не міг він повернути її до себе.

⁵І жертовник розпався, і попіл з жертовника розсипався, за ознакою, яку дав чоловік Божий за словом Господнім.

⁶І сказав цар чоловікові Божому: «Ублагай лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, щоб рука моя повернулася до мене». І ублагав чоловік Божий лице Господа, і рука царя повернулася до нього, і стала, як раніше.

⁷І сказав цар чоловікові Божому: «Зайди зі мною в дім і підкріпи себе їжею, і я дам тобі подарунок».

⁸Але чоловік Божий сказав царю: «Хоч би ти давав мені половину дому твого, я не піду з тобою, і не буду їсти хліба, і не буду пити води в цьому місці,

⁹бо так наказано мені словом Господнім: ”Не їж там хліба, і не пий води, і не повертайся тією дорогою, якою ти йшов”».

¹⁰І пішов він іншою дорогою, і не повернувся тією дорогою, якою прийшов у Бет-Ел.

¹¹У Бет-Елі жив один пророк-старець. Сини його прийшли і розповіли йому все, що зробив сьогодні чоловік Божий у Бет-Елі, і слова, які він говорив царю, переказали батькові своєму.

¹²І запитав їх батько їхній: «Якою дорогою він пішов?» І показали сини його, якою дорогою пішов чоловік Божий, що приходив з Юдеї.

¹³І сказав він синам своїм: «Осідлайте мені осла». І осідлали йому осла, і він сів на нього.

¹⁴І поїхав за чоловіком Божим, і знайшов його, коли той сидів під дубом, і сказав йому: «Чи ти чоловік Божий, який прийшов з Юдеї?» І сказав той: «Я».

¹⁵І сказав йому: «Зайди до мене в дім і поїж хліба».

¹⁶Той сказав: «Я не можу повернутися з тобою і піти до тебе. Не буду їсти хліба і не буду пити води з тобою в цьому місці,

¹⁷бо словом Господнім сказано мені: ”Не їж хліба, і не пий там води, і не повертайся тією дорогою, якою ти прийшов”».

¹⁸І сказав він йому: «І я пророк такий самий, як ти, і ангел говорив мені за словом Господнім, і сказав: ”Поверни його до себе в дім, нехай він поїсть хліба і нап’ється води”». Але він сказав йому неправду.

¹⁹І той повернувся з ним, і поїв хліба в його домі, і напився води.

²⁰Коли вони ще сиділи за столом, слово Господнє було до пророка, який повернув його.

²¹І промовив він до чоловіка Божого, який прийшов з Юдеї, і сказав: «Так говорить Господь: ”За те, що ти не підкорився словам Господа і не дотримав повеління, яке заповів тобі Господь, Бог твій,

²²але повернувся, їв хліб і пив воду в тому місці, про яке Він сказав тобі: «Не їж хліба і не пий води», тіло твоє не ввійде у гробницю батьків твоїх”».

²³Після того, як вони поїли хліба і попили води, він осідлав осла для пророка, якого він повернув.

²⁴І вирушив він, і зустрів його на дорозі лев, і умертвив його. І лежало тіло його, кинуте на дорозі, і осел стояв біля нього, і лев стояв біля тіла.

²⁵І ось люди, які проходили мимо, побачили тіло, кинуте на дорозі, і лева, що стояв біля тіла, і пішли, і розповіли в місті, в якому жив пророк-старець.

²⁶Пророк, який повернув його з дороги, почувши це, сказав: «Це той чоловік Божий, який не підкорився словам Господнім. Господь віддав його леву, який роздер його й умертвив його, за словом Господа, яке Він сказав йому».

²⁷І сказав синам своїм: «Осідлайте мені осла», і вони осідлали.

²⁸Він вирушив і знайшов тіло його, кинуте на дорозі, а осел та лев стояли біля тіла; лев не з’їв тіла і не роздер осла.

²⁹І підняв пророк тіло чоловіка Божого, і поклав його на осла, і повіз його назад. І пішов пророк-старець у своє місто, щоб оплакати та поховати його.

³⁰І поклав тіло його у своїй гробниці і плакав за ним: «Жаль, брате мій!»

³¹Після поховання його він сказав синам своїм: «Коли я помру, поховаєте мене в гробниці, в якій похований чоловік Божий; біля кісток його покладете кістки мої.

³²Бо збудеться слово, яке він за велінням Господнім промовив про жертовник у Бет-Елі та про всі капища на висотах у містах самарійських».

³³І після цієї події Єровоам не зійшов зі своєї поганої дороги, але продовжував ставити з народу священників висот; хто хотів, того він призначав, і той ставав священником висот.

³⁴Це вело дім Єровоамів до гріха, до загибелі і до знищення його з поверхні землі.