Read Біблія, Куліш 1-а царiв 18 Bible Online

1-а царiв 18 - Біблія, Куліш bible

1-а царiв 18

¹І минуло багато днів, і на третій рік було слово Господнє до Іллі: «Піди і з’явися перед Ахавом, і Я дам дощ на землю.

²І пішов Ілля, щоб з’явитися перед Ахавом. А в Самарії був сильний голод.

³І покликав Ахав Овдія, який був начальником над домом. Овдій же був чоловіком, який дуже боявся Господа,

⁴і коли Єзавель знищувала пророків Господніх, Овдій взяв сто пророків, і переховував їх у печерах, по п’ятдесят чоловік, і годував їх хлібом та водою.

⁵І сказав Ахав Овдієві: «Піди по землі до всіх джерел водних і до всіх потоків на землі, чи не знайдемо де трави, щоб нам прогодувати коней та ослів і не втратити худобу».

⁶І розділили вони між собою землю, щоб обійти її: Ахав окремо пішов однією дорогою, а Овдій пішов іншою дорогою.

⁷Коли Овдій ішов дорогою, ось назустріч йому іде Ілля. Він упізнав його і впав на лице своє і сказав: «Чи це ти, пане мій Ілле?»

⁸Той сказав йому: «Я. Піди, скажи панові твоєму: ”Ілля тут”».

⁹Він сказав: «Чим я згрішив, що ти віддаєш раба твого у руки Ахава, щоб умертвити мене?

¹⁰Живий Господь, Бог твій! Немає жодного народу та царства, куди б не посилав пан мій шукати тебе. І коли йому говорили, що тебе нема, він брав клятву з того царства та народу, що не могли відшукати тебе.

¹¹А ти тепер говориш: ”Піди, скажи панові твоєму: «Ілля тут»”.

¹²Коли я піду від тебе, тоді Дух Господній віднесе тебе, не знаю куди. І якщо я піду сповістити Ахава, і він не знайде тебе, то він уб’є мене. А раб твій боїться Бога від юності своєї.

¹³Хіба не сповістили пана мого, що я зробив, коли Єзавель убивала пророків Господніх, як я переховував сто чоловік пророків Господніх, по п’ятдесят чоловік, у печерах і годував їх хлібом та водою?

¹⁴А ти тепер говориш: ”Піди, скажи панові твоєму: «Ілля тут»”; він уб’є мене».

¹⁵І сказав Ілля: «Живий Господь Саваот, перед Яким я стою! Сьогодні я покажуся йому».

¹⁶І пішов Овдій назустріч Ахаву, і доніс йому. І Ахав пішов назустріч Іллі.

¹⁷Коли Ахав побачив Іллю, то сказав Ахав йому: «Чи це ти той, хто бентежить Ізраїля?»

¹⁸І сказав Ілля: «Не я бентежу Ізраїля, а ти та дім батька твого, тим, що ви знехтували повеліннями Господніми і йдете за Ваалами.

¹⁹Тепер пошли та збери до мене всього Ізраїля на гору Кармел, і чотириста п’ятдесят пророків Ваалових, і чотириста пророків Астарти, які годуються від столу Єзавелі».

²⁰І послав Ахав до всіх синів Ізраїлевих, і зібрав усіх пророків на гору Кармел.

²¹І підійшов Ілля до всього народу, і сказав: «Чи довго вам кульгати на обидва коліна? Якщо Господь є Бог, то йдіть за Ним, а якщо Ваал, то ідіть за ним». І не відповів народ йому нічого.

²²І сказав Ілля народу: «Я залишився один пророк Господній, а пророків Ваалових чотириста п’ятдесят чоловік.

²³Нехай дадуть нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, і розсічуть його, і покладуть на дрова, але вогню нехай не підкладають. А я приготую другого бичка і покладу на дрова, а вогню не підкладу.

²⁴І ви покличте ім’я бога вашого, а я покличу Ім’я Господа, Бога мого. Той Бог, Який дасть відповідь за допомогою вогню, є Бог». І відповів весь народ і сказав: «Добре».

²⁵І сказав Ілля пророкам Вааловим: «Виберіть собі одного бичка, і приготуйте ви раніше, бо вас багато, і покличте ім’я бога вашого, але вогню не підкладайте».

²⁶І взяли вони бичка, якого дали їм, і приготували, і кликали ім’я Ваала від ранку до півдня, говорячи: «Ваале, почуй нас! Але не було ні голосу, ні відповіді». І скакали вони біля жертовника, який зробили.

²⁷Опівдні Ілля став насміхатись з них і говорив: «Кричіть голосніше, бо він бог. Може, він задумався, або зайнятий чим-небудь, або в дорозі, а можливо, і спить, то він прокинеться!»

²⁸І стали вони кричати гучним голосом, і кололи себе за своїм звичаєм мечами та списами, так що кров лилася по них.

²⁹Минув полудень, а вони все ще біснувалися до самого часу вечірньої жертви; але не було ні голосу, ні відповіді, ні чутки.

³⁰Тоді Ілля сказав усьому народові: «Підійдіть до мене». І підійшов весь народ до нього. Він відновив зруйнований жертовник Господній.

³¹І взяв Ілля дванадцять каменів, за числом колін синів Якова, якому Господь сказав так: «Ізраїль буде ім’я твоє».

³²І побудував з цих каменів жертовник в Ім’я Господа, і зробив навколо жертовника рів, який міг вмістити дві сати зерна,

³³і поклав дрова, і розсік бичка, і поклав його на дрова,

³⁴і сказав: «Наповніть чотири відра водою і вилийте на жертву всепалення та на дрова». І зробили так. Потім сказав: «Повторіть». І вони повторили. І сказав: «Зробіть те саме третій раз». І зробили втретє,

³⁵і вода полилася навколо жертовника, і рів наповнився водою.

³⁶І коли був час приносити вечірню жертву, підійшов пророк Ілля і сказав: «Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Нехай пізнають у цей день, що Ти один Бог в Ізраїлі і що я раб Твій і зробив усе за словом Твоїм.

³⁷Почуй мене, Господи, почуй мене! Нехай пізнає народ цей, що Ти, Господи, Бог, і Ти навернеш серце їхнє до Себе».

³⁸І зійшов вогонь Господній, і пожер всепалення, і дрова, і камені, і землю, і поглинув воду, що у рові.

³⁹Побачивши це, весь народ упав на лице своє і сказав: «Господь є Бог, Господь є Бог!»

⁴⁰І сказав їм Ілля: «Схопіть пророків Ваалових, щоб жоден з них не сховався». І схопили їх, і відвів їх Ілля до потоку Кішон, і повбивав їх там.

⁴¹І сказав Ілля Ахаву: «Піди, їж і пий, бо чути шум дощу».

⁴²І пішов Ахав їсти та пити, а Ілля зійшов на вершину Кармелу, схилився до землі, і поклав лице своє між колінами своїми,

⁴³і сказав до слуги свого: «Піди, подивися в сторону моря». Той пішов, подивився і сказав: «Нічого немає». Він сказав: «Повтори це сім разів».

⁴⁴На сьомий раз той сказав: «Ось невелика хмарка піднімається від моря, завбільшки, як людська долоня». Він сказав: «Піди, скажи Ахаву: ”Запрягай колісницю твою і їдь, щоб не застав тебе дощ”».

⁴⁵Тим часом небо потемніло від хмар та від вітру, і пішов великий дощ. Ахав же сів у колісницю і поїхав у Ізреел.

⁴⁶І була на Іллі рука Господня. Він підперезав стегна свої і біг перед Ахавом аж до Ізреелу.