Read Біблія, Куліш 1-а царiв 2 Bible Online

1-а царiв 2 - Біблія, Куліш bible

1-а царiв 2

¹Наблизився час помирати Давидові, і заповідав він синові своєму Соломону, говорячи:

²«Ось я відходжу дорогою всієї землі, ти ж будь твердим та мужнім

³і зберігай завіт Господа, Бога твого, і ходи путями Його, і дотримуйся правил Його та заповідей Його, присудів Його та постанов Його, як написано в законі Мойсеєвому, щоб бути тобі розсудливим у всьому, що будеш робити, і скрізь, куди звернешся,

⁴щоб Господь виконав слово Своє, яке Він сказав про мене, говорячи: ”Якщо сини твої будуть стежити за путями своїми, щоб ходити переді Мною в істині від усього серця свого і від усієї душі своєї, то не припиниться муж від тебе на престолі Ізраїля”.

⁵Також ти знаєш, що зробив мені Йоав, син Церуї, як учинив він із двома вождями війська ізраїльського, з Авнером, сином Неровим, і Амасою, сином Єтеровим, що він умертвив їх і пролив кров воєнну під час миру, обагривши кров’ю воєнною пояс на стегнах своїх і взуття на ногах своїх;

⁶вчини за мудрістю твоєю, щоб не відпустити сивини його з миром на той світ.

⁷А синам Барзілая ґілеадця зроби милість, щоб вони були серед тих, що їдять за твоїм столом, бо вони прийшли до мене, коли я втікав від Авесалома, брата твого.

⁸Ось ще при тобі є Шім’ї, син Ґери веніамінця з Бахурима. Він лихословив мене тяжким лихослів’ям, коли я йшов у Маханаїм, але він вийшов назустріч мені біля Йордану, і я поклявся йому Господом, говорячи: ”Я не умертвлю тебе мечем”.

⁹Ти ж не залиш його без кари, бо ти чоловік мудрий і знаєш, що тобі зробити з ним, щоб звести сивину його у крові на той світ».

¹⁰І спочив Давид з батьками своїми, і був похований у місті Давидовому.

¹¹Давид царював над Ізраїлем сорок років: у Хевроні царював він сім років і тридцять три роки царював у Єрусалимі.

¹²І сів Соломон на престолі Давида, батька свого, і царювання його було дуже міцним.

¹³І прийшов Адонія, син Хаґґіти, до Вірсавії, матері Соломона. Вона сказала: «Чи з миром ти прийшов?» І сказав він: «З миром».

¹⁴І сказав він: «У мене є до тебе слово». Вона сказала: «Говори».

¹⁵І сказав він: «Ти знаєш, що царство належало мені, і весь Ізраїль звертав на мене погляди свої, як на майбутнього царя; але царство відійшло від мене і дісталося братові моєму, бо це було йому від Господа.

¹⁶Тепер я прошу тебе про одне, не відмов мені». Вона сказала йому: «Говори».

¹⁷І сказав він: «Прошу тебе, поговори з царем Соломоном, бо він не відмовить тобі, щоб він дав мені за дружину шунаммітянку Авішаґ».

¹⁸І сказала Вірсавія: «Добре, я поговорю про тебе з царем».

¹⁹І увійшла Вірсавія до царя Соломона, щоб говорити йому про Адонію. Цар встав перед нею, і поклонився їй, і сів на престолі своєму. Поставили престол і для матері царя, і вона сіла праворуч від нього,

²⁰і сказала: «Я маю до тебе одне невелике прохання, не відмов мені». І сказав їй цар: «Про-си, мати моя, я не відмовлю тобі».

²¹І сказала вона: «Дай Авішаґ шунаммітянку Адонії, братові твоєму, за дружину».

²²І відповідав цар Соломон і сказав матері своїй: «А навіщо ти просиш Авішаґ шунаммітянку для Адонії? Проси йому також і царства, тому що він мій старший брат, і йому священник Евіатар і Йоав, син Церуї, друзі».

²³І поклявся цар Соломон Господом, говорячи: «Те і те нехай зробить зі мною Бог і ще більше зробить, якщо не на свою душу сказав Адонія це слово.

²⁴А тепер,— живий Господь, Який укріпив мене і посадив мене на престолі Давида, батька мого, і Який влаштував мені дім, як говорив Він,— нині ж Адонія повинен померти».

²⁵І послав цар Соломон Бенаю, сина Єгояди, який уразив його, і він помер.

²⁶А священнику Евіатару цар сказав: «Іди в Анатот на твоє поле; ти гідний смерті, але сьогодні я не умертвлю тебе, бо ти носив ковчег Владики Господа перед Давидом, батьком моїм, і терпів усе, що терпів батько мій».

²⁷І вигнав Соломон Евіатара, щоб не був священником Господнім, і сповнилося слово Господа, яке Він сказав про дім Ілія в Шіло.

²⁸Звістка про це дійшла до Йоава, Йоав же схилявся на бік Адонії, а на бік Соломона не схилявся. І втік Йоав у скинію Господню і схопився за роги жертовника.

²⁹І донесли царю Соломону, що Йоав утік у скинію Господню і що він біля жертовника. І послав Соломон Бенаю, сина Єгояди, говорячи: «Піди, умертви його».

³⁰І прийшов Беная в скинію Господню, і сказав йому: «Так сказав цар: ”Виходь”». І сказав той: «Ні, я хочу померти тут». Беная передав це царю, говорячи: «Так сказав Йоав, і так відповів мені».

³¹Цар сказав йому: «Зроби, як він сказав, і умертви його і поховай його, і зніми невинну кров, пролиту Йоавом, з мене і з дому батька мого.

³²Нехай поверне Господь кров його на голову його за те, що він убив двох мужів невинних і кращих за нього: без відома батька мого Давида вбив мечем Авнера, сина Нерового, воєначальника ізраїльського, і Амасу, сина Єтерового, воєначальника юдейського.

³³Нехай обернеться кров їхня на голову Йоава і на голову потомків його навіки, а Давидові, і потомству його, і дому його, і престолу його нехай буде мир навіки від Господа!»

³⁴І пішов Беная, син Єгояди, і поразив Йоава, і умертвив його, і він був похований у домі своєму в пустелі.

³⁵І поставив цар Соломон Бенаю, сина Єгояди, замість нього над військом, а священника Садока поставив цар замість Евіатара.

³⁶І послав цар, і покликав Шім’ї, і сказав йому: «Побудуй собі дім в Єрусалимі, і живи тут, і нікуди не виходь звідси,

³⁷але знай, що в той день, у який ти вийдеш і перейдеш потік Кедрон, неодмінно помреш. Кров твоя буде на голові твоїй».

³⁸І сказав Шім’ї царю: «Добре, як наказав пан мій цар, так зробить раб твій». І жив Шім’ї в Єрусалимі довгий час.

³⁹Але через три роки сталося, що двоє рабів Шім’ї втекли до Ахіша, сина Маахи, царя Ґатського. І сказали Шім’ї, говорячи: «Ось раби твої в Ґаті».

⁴⁰І встав Шім’ї, і осідлав осла свого, і вирушив у Ґат до Ахіша шукати рабів своїх. І повернувся Шім’ї, і привів рабів своїх з Ґату.

⁴¹І донесли Соломонові, що Шім’ї ходив з Єрусалима в Ґат і повернувся.

⁴²І послав цар, і покликав Шім’ї, і сказав йому: «Чи не клявся я тобі Господом і чи не застерігав тебе, говорячи: ”Знай, що в той день, в який ти вийдеш і підеш куди-небудь, неодмінно помреш”? І ти сказав мені: ”Добре”.

⁴³Чому ж ти не дотримав наказу, який я з клятвою дав тобі перед Господом?»

⁴⁴І сказав цар Шім’ї: «Ти знаєш і знає серце твоє все зло, яке ти зробив батькові моєму Давиду. Нехай же поверне Господь зло твоє на голову твою!

⁴⁵А цар Соломон нехай буде благословенний, і престол Давида нехай твердо стоїть перед Господом навіки!»

⁴⁶І повелів цар Бенаї, сину Єгоядиному, і він пішов і уразив Шім’ї, і той помер.