Read Біблія, Куліш 2-а царiв 19 Bible Online

2-а царiв 19 - Біблія, Куліш bible

2-а царiв 19

¹Коли почув це цар Єзекія, то роздер одяг свій і покрився веретищем, і пішов у дім Господній.

²І послав Еліакима, начальника палацу, і Шевну писаря, і старших священників, покритих веретищем, до пророка Ісаї, сина Амосового.

³І вони сказали йому: «Так говорить Єзекія: ”Цей день — день скорботи і покарання і посоромлення, тому що дійшли немовлята до виходу з утроби материнської, а сили немає народити.

⁴Може, почує Господь, Бог твій, усі слова рабсака, якого послав цар ассирійський, пан його, хулити Бога живого та ганьбити словами, які чув Господь, Бог твій. Помолись же за тих, які ще залишилися живими.

⁵І прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї,

⁶і сказав їм Ісая: «Так скажіть панові вашому: ”Так говорить Господь: не бійся слів, які ти чув, якими ганьбили Мене слуги царя ассирійського.

⁷Ось Я пошлю в нього духа, і він почує звістку, і повернеться в землю свою, і Я поражу його мечем в землі його”».

⁸І повернувся рабсак, і знайшов царя ассирійського, який воював проти Лівни, тому що він чув, що той відійшов від Лахіша.

⁹А коли він почув, що про Тіргаку, царя ефіопського, сказали: «Ось він вийшов воювати з тобою», то знову послав він послів до Єзекії сказати:

¹⁰«Так скажіть Єзекії, цареві юдейському: ”Нехай не обманює тебе Бог твій, на Якого ти уповаєш, думаючи: «Не буде відданий Єрусалим до рук царя ассирійського».

¹¹Адже ти чув, що зробили царі ассирійські з усіма землями, винищивши їх,— а чи ти врятуєшся?

¹²Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої? Чи врятували Ґозан, і Харан, і Рецеф, і синів Едена, що у Телассарі?

¹³Де цар Хамата, і цар Арпада, і цар міста Сефарваїма, Гени та Івви?”»

¹⁴І взяв Єзекія лист із руки послів, і прочитав його, і пішов у дім Господній, і розгорнув його Єзекія перед лицем Господнім,

¹⁵і молився Єзекія перед лицем Господнім, і говорив: «Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти один Бог усіх царств земних, Ти створив небо і землю.

¹⁶Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй! Відкрий, Господи, очі Твої і подивись, і почуй слова Санхеріва, який послав ганьбити Бога живого!

¹⁷Справді, Господи, царі ассирійські знищили народи та землі їхні,

¹⁸і покидали богів їхніх у вогонь, бо це не боги, а творіння рук людських, дерево та камінь, тому і знищили їх.

¹⁹І нині, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і дізнаються всі царства землі, що Ти, Господи, Бог єдиний».

²⁰І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати: «Так говорить Господь Бог Ізраїлів: ”Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя ассирійського”.

²¹Ось слово, яке промовив Господь про нього: ”Зневажить тебе, посміється з тебе дівчина, дочка Сіона, услід тобі похитає головою дочка Єрусалима.

²²Кого ти зневажав і ганьбив? І на кого ти підніс голос, і підняв так високо очі свої? На Святого Ізраїлевого!

²³Через послів твоїх ти зневажав Господа і сказав: «З безліччю колісниць моїх я зійшов на висоту гір, на ребра Ливану, і зрубав великі кедри його, добірні кипариси його, і прийшов аж на вершок його, у гущавину саду його.

²⁴Я розкопував, і пив чужу воду, і висушував ступнями ніг моїх усі єгипетські ріки».

²⁵Хіба ти не чув, що Я здавна зробив це, у давні дні наперед накреслив це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш укріплені міста, перетворюючи на купи руїн?

²⁶І жителі їхні стали безсилі, збентеженні та осоромленні. Вони стали як трава на полі і ніжна зелень, як трава на покрівлі і попалене колосся, яке не дозріло.

²⁷Чи сядеш ти, чи вийдеш, чи ввійдеш, Я все знаю; знаю і зухвалість твою проти Мене.

²⁸За твою зухвалість проти Мене і за те, що гординя твоя дійшла до вух Моїх, Я вкладу кільце Моє в ніздрі твої і вудила Мої в рот твій, і поверну тебе назад тією ж дорогою, якою ти прийшов”.

²⁹І ось тобі, Єзекіє, ознака: цього року їжте те, що виросло від упалого зерна, другого року — те, що саме вродить, а на третій рік сійте і жніть, і садіть виноградні сади, і їжте плоди їхні.

³⁰І врятоване з Юдиного дому, що залишилося, пустить знову корінь внизу і принесе плід вгорі,

³¹тому що з Єрусалима вийде залишок, і врятовані від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це.

³²Тому так говорить Господь про царя ассирійського: ”Не ввійде він у це місто, і не кине туди стріли, і не приступить до нього з щитом, і не насипле проти нього валу.

³³Тією ж дорогою, якою прийшов, повернеться, і в місто це не ввійде”,— говорить Господь.

³⁴”Я буду охороняти місто це, щоб спасти його заради Себе і заради Давида, раба Мого”».

³⁵В ту ніч вийшов ангел Господній і поразив у стані ассирійському сто вісімдесят п’ять тисяч. І встали зранку, і ось усі тіла мертві.

³⁶І вирушив, і пішов, і повернувся Санхерів, цар ассирійський, і жив у Ніневії.

³⁷І коли він поклонявся в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех і Сар’ецер, його сини, убили його мечем, а самі втекли в землю Араратську. І став царем Есар-Хаддон, син його, замість нього.