Read Біблія, Куліш 2-а царiв 22 Bible Online

2-а царiв 22 - Біблія, Куліш bible

2-а царiв 22

¹Восьми років був Йосія, коли став царем, і тридцять один рік царював у Єрусалимі; ім’я матері його Єдида, дочка Адаї, з Боцкату.

²І робив він добре в очах Господніх, і в усьому ходив дорогою Давида, батька свого, і не ухилявся ні праворуч, ні ліворуч.

³Вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар писаря Шафана, сина Ацалії, сина Мешулламового, у дім Господній, говорячи:

⁴«Піди до первосвященника Хілкії, нехай він перерахує срібло, принесене в дім Господній, яке зібрали від народу ті, що стояли на варті біля порогу,

⁵і нехай віддадуть його в руки виконавцям робіт, поставленим в домі Господньому, а ті нехай роздають його тим, хто працює в домі Господньому, для полагодження пошкоджень в храмі,

⁶теслям і мулярам, і будівничим стін, щоб купувати дерево і тесане каміння для лагодження дому;

⁷тільки не вимагайте у них звіту про срібло, передане в руки їхні, тому що вони роблять чесно».

⁸І сказав первосвященник Хілкія писарю Шафану: «Я знайшов книгу закону у домі Господньому». І подав Хілкія книгу Шафану, і він читав її.

⁹І прийшов писар Шафан до царя, і приніс цареві відповідь, і сказав: «Раби твої взяли срібло, знайдене в домі, і передали його в руки виконавцям робіт, поставленим в домі Господньому».

¹⁰І доніс писар Шафан цареві, говорячи: «Священник Хілкія дав мені книгу». І читав її Шафан перед царем.

¹¹Коли почув цар слова книги закону, то роздер одяг свій.

¹²І повелів цар Хілкії священнику, Ахикаму, синові Шафановому, Ахбору, синові Михеїному, писареві Шафану та Асаї, слузі царському, говорячи:

¹³«Йдіть, запитайте Господа про мене і про народ, і про всю Юдею щодо слів цієї знайденої книги, бо великий гнів Господній, що запалав на нас за те, що не слухали батьки наші слів книги цієї, щоб чинити згідно з написаним для нас».

¹⁴І пішов священник Хілкія, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, дружини Шаллума, сина Тікви, сина Хархаса, охоронця одягу,— а вона жила в Єрусалимі, у другій частині,— і говорили з нею.

¹⁵І вона сказала їм: «Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: скажіть чоловікові, який послав вас до мене:

¹⁶”Так говорить Господь: наведу зло на місце це і на жителів його,— все за словами книги, яку читав цар юдейський,—

¹⁷за те, що залишили Мене, і кадять іншим богам, щоб гнівити Мене всіма вчинками рук своїх. Запалав гнів Мій на це місце, і не погасне”.

¹⁸А цареві юдейському, який послав вас запитати Господа, скажіть: ”Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про слова, що ти чув:

¹⁹за те, що пом’якшало серце твоє, і ти смирився перед Господом, почувши те, що Я прорік на це місце і на жителів його, що вони будуть предметом жаху та прокляття, і ти роздер одяг свій, і плакав переді Мною, то і Я почув тебе,— говорить Господь. —

²⁰За це, ось Я приєднаю тебе до батьків твоїх, і ти покладений будеш у гробницю твою в мирі, і не побачать очі твої всього того лиха, яке Я наведу на це місце”». І принесли царю відповідь.