Read Біблія, Куліш 2-а царiв 23 Bible Online

2-а царiв 23 - Біблія, Куліш bible

2-а царiв 23

¹І послав цар, і зібрали до нього всіх старійшин Юди та Єрусалима.

²І пішов цар у дім Господній, і всі жителі Юдеї та Єрусалима з ним, і священники, і пророки, і весь народ, від малого до великого, і прочитав, щоб чули вони всі слова книги завіту, знайденої в домі Господньому.

³Потім цар став на підвищене місце й уклав завіт перед лицем Господнім — іти слідом за Господом і дотримуватися заповідей Його, свідчень Його і постанов Його від усього серця і від усієї душі, щоб виконати слова завіту цього, написаного в книзі цій. І весь народ вступив у завіт.

⁴І повелів цар первосвященнику Хілкії та іншим священникам, які стояли на варті біля порогу, винести з храму Господнього всі речі, зроблені для Ваала і для Астарти, і для всього воїнства небесного, і спалив їх за Єрусалимом у долині Кедрон, і повелів віднести порох їхній у Бет-Ел.

⁵І усунув жерців, яких поставили царі юдейські, щоб вони кадили на висотах, у юдейських містах та околицях Єрусалима,— і які кадили Ваалу, сонцю, і місяцю, і сузір’ям, і усім світилам небесним;

⁶і виніс Астарту з дому Господнього за Єрусалим до потоку Кедрон, і спалив її біля потоку Кедрон, і стер її на порох, і кинув порох її на гробниці синів народу;

⁷і зруйнував доми розпусників, що були при храмі Господньому, де жінки ткали одяг для Астарти;

⁸і вивів усіх жерців з міст юдейських, і знечестив висоти, на яких кадили жерці, від Ґеви до Беер-Шеви, і зруйнував висоти перед воротами,— ту, що біля входу у ворота Ісуса, голови міста, і ту, що на лівій стороні біля міських воріт.

⁹Але священники висот не приносили жертв на жертовнику Господньому в Єрусалимі, опрісноки ж їли разом із братами своїми.

¹⁰І опоганив він Тофет, що на долині синів Гіннома, щоб ніхто не проводив сина свого та дочки своєї через вогонь Молоху;

¹¹і відмінив коней, яких ставили царі юдейські сонцю перед входом у дім Господній біля кімнат євнуха Нетан-Мелеха, що у Парварімі, і колісниці сонця спалив вогнем.

¹²І жертовники на покрівлі кімнати Ахаза, які зробили царі юдейські, і жертовники, які зробив Манасія на обох дворах дому Господнього, цар зруйнував, і розбив їх, і викинув порох їхній у потік Кедрон.

¹³І висоти, що перед Єрусалимом, праворуч від Оливної гори, що побудував Соломон, цар Ізраїлів, Астарті, мерзоті сидонській, і Кемошу, мерзоті моавській, і Мілкому, мерзоті аммонській, цар опоганив;

¹⁴і зруйнував статуї, і вирубав діброви, і наповнив місце їхнє кістками людськими.

¹⁵Також і жертовник, що у Бет-Елі, висоту, що побудував Єровоам, син Навата, який увів Ізраїля у гріх,— також і жертовник той, і висоту він зруйнував, і спалив цю висоту, стер на порох, і спалив діброву.

¹⁶І глянув Йосія, і побачив могили, що були там на горі, і послав, і взяв кістки з могил, і спалив на жертовнику, й опоганив його за словом Господнім, що промовив чоловік Божий, який передрік ці події,

¹⁷і сказав Йосія: «Що це за пам’ятник, який я бачу?» І сказали йому жителі міста: «Це могила чоловіка Божого, який приходив з Юдеї і промовив про те, що ти робиш над жертовником Бет-Ельським».

¹⁸І сказав він: «Залиште його в спокої, нехай ніхто не чіпає кісток його. І зберегли кістки його і кістки пророка, який приходив із Самарії.

¹⁹Також і всі капища висот у містах самарійських, які побудували царі ізраїльські, прогнівляючи Господа, зруйнував Йосія, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі;

²⁰і порізав усіх жерців висот, які там були, на жертовниках, і спалив кістки людські на них, і повернувся в Єрусалим.

²¹І повелів цар усьому народу, сказавши: «Звершіть Пасху Господу, Богу вашому, як написано в цій книзі завіту»,—

²²тому що не була звершена така Пасха від днів суддів, які судили Ізраїля, і в усі дні царів ізраїльських та царів юдейських.

²³А вісімнадцятого року царя Йосії була звершена ця Пасха Господу в Єрусалимі.

²⁴І тих, хто викликає духів померлих, і чаклунів, і терафимів, і ідолів, і всі мерзоти, що з’являлися в землі юдейській і в Єрусалимі, знищив Йосія, щоб виконати слова закону, написані в книзі, яку знайшов священник Хілкія у домі Господньому.

²⁵Такого царя, як він, не було до нього, який навернувся б до Господа всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім законом Мойсеєвим; і після нього не було такого як він.

²⁶Однак Господь не відклав великої люті гніву Свого, якою запалав гнів Його на Юду за всі образи, якими засмутив Його Манасія.

²⁷І сказав Господь: «Юду теж відкину від лиця Мого, як Я відкинув Ізраїля; і відкину місто це Єрусалим, яке Я вибрав, і дім, про який Я сказав: «Там буде Ім’я Моє».

²⁸Інше про Йосію і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.

²⁹У дні його пішов фараон Нехо, цар єгипетський, проти царя ассирійського на ріку Євфрат. І вийшов цар Йосія назустріч йому, але Нехо вбив його в Меґіддо, коли побачив його.

³⁰І повезли раби його мертвого з Меґіддо, і привезли його в Єрусалим, і поховали його в гробниці його. Тоді взяв народ Єгоахаза, сина Йосіїного, і помазали його, і поставили його царем замість батька його.

³¹Двадцяти трьох років був Єгоахаз, коли став царем, і три місяці царював у Єрусалимі; ім’я матері його Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.

³²І робив він зло в очах Господніх у всьому так, як робили батьки його.

³³І затримав його фараон Нехо в Рівлі, у землі Хамат, щоб він не царював у Єрусалимі, і наклав данину на землю — сто талантів срібла і талант золота.

³⁴І поставив фараон Нехо царем Еліякима, сина Йосіїного, замість Йосії, батька його, і перемінив ім’я його на Єгоякима; Єгоахаза ж узяв і відвів у Єгипет, де він і помер.

³⁵А Єгояким давав фараонові срібло та золото; він зробив оцінку землі, щоб давати срібло за наказом фараона; від кожного з народу землі, за оцінкою своєю, він брав срібло та золото для того, щоб віддавати фараонові Нехо.

³⁶Двадцяти п’яти років був Єгояким, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Зевуда, дочка Падаї, з Руми.

³⁷І робив він зло в очах Господніх у всьому так, як робили батьки його.