Read Біблія, Куліш 2-а хронiки 18 Bible Online

2-а хронiки 18 - Біблія, Куліш bible

2-а хронiки 18

¹І було в Йосафата багато багатства та слави; і поріднився він з Ахавом.

²І пішов через декілька років до Ахава в Самарію; і зарізав для нього Ахав багато дрібної та великої худоби, і для людей, які були з ним, і намовляв його йти на Рамот ґілеадський.

³І говорив Ахав, цар ізраїльський, Йосафату, царю юдейсь-кому: «Чи підеш зі мною на Рамот ґілеадський?» Той сказав йому: «Як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ: йду з тобою на війну!»

⁴І сказав Йосафат царю ізраїльському: «Запитай сьогодні, що скаже Господь».

⁵І зібрав цар ізраїльський чотириста чоловік пророків і сказав їм: «Чи йти нам війною на Рамот ґілеадський, чи утриматися?» Вони сказали: «Йди, і Бог віддасть його в руку царя».

⁶І сказав Йосафат: «Чи немає тут ще пророка Господнього? Запитаємо в нього».

⁷І сказав цар ізраїльський Йосафату: «Є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа, але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене добре, а постійно пророкує лихе; це Михей, син Їмли». І сказав Йосафат: «Не говори так, царю».

⁸І покликав цар ізраїльський одного євнуха, і сказав: «Приведи скоріше Михея, сина Їмли».

⁹Цар же ізраїльський та Йосафат, цар юдейський, сиділи кожен на своєму престолі, одягнені в царський одяг, сиділи на площі біля воріт Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.

¹⁰І зробив собі Седекія, син Кенаани, залізні роги і сказав: «Так говорить Господь: ”Цими будеш бити сирійців до їхнього знищення”».

¹¹І всі пророки пророкували те саме, говорячи: «Йди на Рамот ґілеадський і будеш мати успіх, і віддасть його Господь у руку царя».

¹²Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: «Ось пророки одноголосно пророкують добре царю; нехай же і твоє слово буде таким, як кожного з них: і ти говори добре».

¹³І сказав Михей: «Живий Господь,— що скаже мені Бог мій, те я говоритиму».

¹⁴І прийшов він до царя, і сказав йому цар: «Михею, чи йти нам війною на Рамот ґілеадський, чи утриматися?» І сказав той: «Ідіть і будете мати успіх, і вони будуть віддані в руки ваші».

¹⁵І сказав йому цар: «Скільки разів мені заклинати тебе, щоб ти не говорив мені нічого, крім істини, в Ім’я Господнє?»

¹⁶Тоді Михей сказав: «Я бачив усіх синів Ізраїля, розсіяних по горах, як овець, у яких немає пастуха. І сказав Господь: ”Немає в них начальника, нехай повернуться кожен у свій дім з миром”».

¹⁷І сказав цар ізраїльський Йосафату: «Чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?»

¹⁸І сказав Михей: «Отже, вислухайте слово Господнє: я бачив Господа, Який сидів на престолі Своєму, і все воїнство небесне стояло праворуч і ліворуч від Нього.

¹⁹І сказав Господь: ”Хто намовив би Ахава, царя ізраїльського, щоб він пішов і впав у Рамоті ґілеадському?” І один говорив так, а другий говорив інакше.

²⁰І виступив один дух, і став перед лицем Господа, і сказав: ”Я намовлю його”. І сказав йому Господь: ”Чим?”

²¹Той сказав: ”Я вийду, і буду духом неправди у вустах усіх пророків його”. І сказав Він: ”Ти намовиш його, і досягнеш успіху; піди і зроби так”.

²²І тепер ось Господь вселив духа неправди в уста цих пророків твоїх, але Господь говорив про тебе недобре».

²³І підійшов Седекія, син Кенаани, і вдарив Михея по щоці, і сказав: «Якою це дорогою відійшов від мене Дух Господній, щоб говорити в тобі?»

²⁴І сказав Михей: «Ось ти побачиш це в той день, коли будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатися».

²⁵І сказав цар ізраїльський: «Візьміть Михея і відведіть його до Амона начальника міста і до Йоаша, сина царя,

²⁶і скажіть: ”Так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і скупо годуйте його хлібом та водою, доки я не повернуся з миром”».

²⁷І сказав Михей: «Якщо ти повернешся з миром, то не Господь говорив через мене». І сказав: «Слухайте це, всі люди!»

²⁸І пішов цар ізраїльський та Йосафат, цар юдейський, на Рамот ґілеадський.

²⁹І сказав цар ізраїльський Йосафату: «Я переодягнуся і вступлю в битву, а ти вдягни свій царський одяг». І переодягнувся цар ізраїльський, і вступив у битву.

³⁰І повелів цар сирійський начальникам колісниць, які були в нього, говорячи: «Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з одним царем ізраїльським».

³¹І коли начальники колісниць побачили Йосафата, то подумали: «Це цар ізраїльський»,— і оточили його, щоб воювати з ним. Але Йосафат закричав, і Господь допоміг йому, і відвернув їх Бог від нього.

³²І коли побачили начальники колісниць, що це був не цар ізраїльський, то повернули від нього.

³³Тим часом один чоловік пустив навмання стрілу і поранив царя ізраїльського крізь шви лат. І сказав він візнику: «Поверни назад, і вези мене від війська, тому що я поранений».

³⁴Але битва у той день посилилася; і цар ізраїльський стояв на колісниці проти сирійців до вечора і помер, коли заходило сонце.