Read Біблія, Куліш 2-а хронiки 20 Bible Online

2-а хронiки 20 - Біблія, Куліш bible

2-а хронiки 20

¹Після цього моавитяни та аммонитяни, а з ними дехто з країни Маонської, пішли війною на Йосафата.

²І прийшли, і донесли Йосафату, говорячи: «Йде на тебе велика сила з-за моря, від Сирії, і ось вони в Хаццон-Тамарі, тобто в Ен-Ґеді».

³І злякався Йосафат, і навернув лице своє шукати Господа, й оголосив піст по всій Юдеї.

⁴І зібралися юдеї просити допомоги у Господа; з усіх міст Юдиних прийшли вони благати Господа.

⁵І став Йосафат посеред зібрання юдеїв та жителів Єрусалима в домі Господньому, перед новим двором,

⁶і сказав: «Господи, Боже батьків наших! Чи не Ти Бог на небі? І Ти володарюєш над усіма царствами народів, і у Твоїй руці сила і міцність, і ніхто не встоїть проти Тебе!

⁷Чи не Ти, Боже наш, вигнав жителів цієї землі перед лицем народу Твого Ізраїля і віддав її потомству Авраама, друга Твого, навік?

⁸І вони оселилися на ній і побудували Тобі на ній святиню в Ім’я Твоє, говорячи:

⁹”Якщо прийде на нас біда, меч, що карає, моровиця або голод, то ми станемо перед цим домом і перед лицем Твоїм, бо Твоє Ім’я в цьому домі, і покличемо до Тебе в тісноті нашій, і Ти почуєш, і спасеш.

¹⁰І ось тепер аммонитяни та моавитяни, і жителі гори Сеїра, через землі яких Ти не дозволив пройти ізраїльтянам, коли вони йшли із землі єгипетської, а тому вони обминули їх і не знищили їх,—

¹¹ось вони платять нам тим, що прийшли вигнати нас зі спадкоємного наділу Твого, який Ти віддав нам.

¹²Боже наш! Ти суди їх. Бо немає в нас сили проти цієї великої безлічі, що прийшла на нас, і ми не знаємо, що робити, але до Тебе наші очі!”»

¹³І всі юдеї стояли перед лицем Господнім, і малі діти їхні, дружини їхні, і сини їхні.

¹⁴Тоді на Яхазіела, сина Захарієвого, сина Бенаї, сина Єіела, сина Маттанії, левита із синів Асафових, зійшов Дух Господній серед зібрання

¹⁵і сказав він: «Слухайте, всі юдеї і жителі Єрусалима, і царю Йосафате! Так говорить Господь до вас: ”Не бійтеся і не жахайтеся цієї великої сили, бо не ваша війна, а Божа.

¹⁶Завтра виступіть проти них: ось вони піднімаються на височину Ціц, ви знайдете їх в кінці долини, перед пустелею Єруел.

¹⁷Не вам воювати цього разу; ви станьте, стійте і дивіться на спасіння Господнє, що вам посилається. Юдо та Єрусалиме! Не бійтеся і не жахайтеся. Завтра виступите назустріч їм, і Господь буде з вами”».

¹⁸І схилився Йосафат лицем до землі, і всі юдеї, і жителі Єрусалима впали перед Господом, щоб поклонитися Господу.

¹⁹І встали левити із синів Кегатових і з синів Кореєвих хвалити Господа, Бога Ізраїлевого, дуже сильним голосом.

²⁰І встали вони рано-вранці, і вийшли в пустелю Текоя; і коли вони виходили, став Йосафат і сказав: «Послухайте мене, юдеї та жителі Єрусалима! Віруйте Господу, Богу вашому, і будьте твердими; вірте пророкам Його, і будете мати успіх».

²¹І радився він з народом, і поставив співців Господу, щоб вони хвалили величність святині, виступаючи попереду озброєних, говорячи: «Славте Господа, бо навіки милість Його!»

²²І в той час, коли вони почали хвалити і славити, Господь збудив незгоду між аммонитянами, моавитянами і жителями гори Сеїра, які прийшли на Юдею, і були вони побиті:

²³бо повстали аммонитяни та моавитяни на жителів гори Сеїр, вбиваючи і знищуючи їх, а коли закінчили з жителями Сеїра, тоді стали знищувати один одного.

²⁴І коли юдеї прийшли на височину до пустелі і глянули на ту безліч, і ось лежать на землі трупи, і ніхто не врятувався.

²⁵І прийшов Йосафат і його народ забирати здобич, і знайшли в них безліч майна, одягу і коштовних речей, і взяли собі стільки, що не могли нести. І три дні вони забирали здобич, бо її було багато!

²⁶А на четвертий день зібралися в долині Бераха, бо там вони благословили Господа. Тому і називають те місце долиною Бераха до цього дня.

²⁷І пішли назад усі юдеї, єрусалимляни і Йосафат на чолі їх, щоб з радістю повернутися в Єрусалим, тому що Господь дав їм радість перемоги над їхніми ворогами.

²⁸І прийшли в Єрусалим з арфами, цитрами і трубами, до дому Господнього.

²⁹І був страх Божий на всіх царствах земних, коли вони почули, що Господь воював проти ворогів Ізраїля.

³⁰І стало спокійним царство Йосафата, і Бог його дав йому спокій зі всіх сторін.

³¹Так царював Йосафат над Юдеєю. Тридцяти п’яти років він був, коли став царем, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Азува, дочка Шілхи.

³²І ходив він дорогами свого батька Аси, і не ухилявся від них, і робив угодне в очах Господніх.

³³Тільки висоти не були скасовані, і народ ще не навернув твердо серця свого до Бога батьків своїх.

³⁴Інші дії Йосафата, перші й останні, описані в записах Єгу, сина Хананієвого, які внесені в книгу царів ізраїлевих.

³⁵Але після того Йосафат, цар юдейський, вступив у спілкування з Ахазією, царем ізраїльським, який чинив беззаконня,

³⁶і уклав з ним союз, щоб будувати кораблі для відправлення у Таршіш; і побудували вони кораблі в Ецйон-Ґевері.

³⁷І пророкував Еліезер, син Додави з Мареші, про Йосафата, говорячи: «За те, що ти вступив у спілкування з Ахазією, Господь зруйнував справу твою». І розбилися кораблі, і не могли йти у Таршіш.