Read Біблія, Куліш 2-а хронiки 32 Bible Online

2-а хронiки 32 - Біблія, Куліш bible

2-а хронiки 32

¹Після таких справ і вірності прийшов Санхерів, цар ассирійський, і ввійшов у Юдею, і обложив укріплені міста, і думав здобути їх собі.

²Коли Єзекія побачив, що прийшов Санхерів з наміром воювати проти Єрусалима,

³тоді вирішив зі своїми князями і військовими людьми засипати джерела води, що за містом, і ті допомогли йому.

⁴І зібралося багато народу, і засипали всі джерела і потік, що протікав по країні, говорячи: «Нехай царі ассирійські, прийшовши сюди, не знайдуть багато води».

⁵І підбадьорився він, і відновив усю стіну, що обвалилася, і підняв її до вежі, і ззовні побудував іншу стіну, і укріпив Мілло в місті Давидовому, і приготував багато зброї та щитів.

⁶І поставив воєначальників над народом, і зібрав їх до себе на площу біля міських воріт, і говорив до їхнього серця, і сказав:

⁷«Будьте твердими і мужніми, не бійтеся і не лякайтеся царя ассирійського і всієї безлічі, яка з ним, тому що з нами більше, ніж з ним;

⁸з ним — м’язи тілесні, а з нами — Господь, Бог наш, щоб допомагати нам і боротися у наших битвах». І укріпився народ словами Єзекії, царя юдейського.

⁹Після цього Санхерів, цар ассирійський, коли він стояв навпроти Лахіша, і вся сила його з ним, послав своїх рабів в Єрусалим до Єзекії, царя юдейського, і до всіх юдеїв, які в Єрусалимі, сказати:

¹⁰«Так говорить Санхерів, цар ассирійський: ”На що ви надієтесь, сидячи у фортеці в Єрусалимі?

¹¹Чи не обманює вас Єзекія, щоб віддати вас на смерть від голоду і спраги, говорячи: «Господь, Бог наш, врятує нас від руки царя ассирійського»?

¹²Чи не цей Єзекія зруйнував висоти Його і жертовники Його, і сказав Юдеї та Єрусалиму: «Перед одним жертовником будете поклонятися і на ньому будете кадити»?

¹³Хіба ви не знаєте, що зробив я і батьки мої з усіма народами інших країн? Чи могли боги тих країв урятувати землю свою від руки моєї?

¹⁴Хто з усіх богів народів, знищених батьками моїми, міг врятувати народ свій від руки моєї? Як же зможе ваш Бог врятувати вас від моєї руки?

¹⁵І тепер нехай не обманює вас Єзекія і не зводить вас таким чином. Не вірте йому, бо якщо жоден бог жодного народу та царства не зміг врятувати народ свій від руки моєї і від руки батьків моїх, то і ваш Бог не врятує вас від руки моєї”».

¹⁶І багато ще говорили раби його проти Господа Бога і проти Єзекії, раба Його.

¹⁷І писав він листи, у яких зневажав Господа, Бога Ізраїлевого, і говорив проти Нього такі слова: «Як боги інших країн не врятували народів своїх від руки моєї, так Бог Єзекії не врятує народу Свого від руки моєї».

¹⁸І кричали гучним голосом юдейською мовою до народу, який був на стінах Єрусалима, щоб настрашити, і налякати його, і взяти місто.

¹⁹І говорили про Бога Єрусалима, як про богів народів землі, виробів рук людських.

²⁰І помолився цар Єзекія і пророк Ісая, син Амосів, і покликали до неба.

²¹І послав Господь ангела, і він знищив усіх хоробрих і полководців, і начальників у війську царя ассирійського. І повернувся він засоромлений у землю свою; і коли прийшов у дім бога свого, то ті, що вийшли зі стегон його, вбили його там мечем.

²²Так врятував Господь Єзекію і жителів Єрусалима від руки Санхеріва, царя ассирійського, і від руки всіх ворогів і дав їм спокій довкола.

²³Тоді багато хто приносив дари Господу в Єрусалим і коштовні речі Єзекії, царю юдейському. І він звеличився після цього в очах усіх народів.

²⁴У ті дні Єзекія смертельно занедужав. І помолився Господу, і Він почув його, і дав йому ознаку.

²⁵Але не віддячив Єзекія Господу за вчинене йому добро, тому що загордилося серце його. І був на нього гнів Божий і на Юдею, і на Єрусалим.

²⁶Але смирився Єзекія в гордості серця свого, сам і жителі Єрусалима, і не прийшов на них гнів Господній у дні Єзекії.

²⁷І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і зробив він у себе скарбницю для срібла, золота, коштовних каменів, пахощів, щитів і для всякого коштовного посуду;

²⁸і комори для плодів землі, для хліба, вина й олії, і стійла для всякої худоби, і загони для стад.

²⁹І побудував собі міста. І було в нього безліч стад дрібної і великої худоби, тому що Бог дав йому дуже великий маєток.

³⁰Він же, Єзекія, перекрив верхню протоку вод Ґіхону і провів її униз до західної сторони міста Давидового. І мав Єзекія успіх в усіх своїх справах.

³¹Тільки при послах вавилонських царів, які були послані до нього, щоб запитати про ознаку, що була на землі, залишив його Бог, щоб випробувати його і відкрити все, що у нього на серці.

³²Інші дії Єзекії і чесноти його описані у видінні пророка Ісаї, сина Амосового, і в книзі царів юдейських та ізраїльських.

³³І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його між гробницями синів Давидових, і віддали йому почесті після смерті його всі юдеї і жителі Єрусалима. І став царем Манасія, син його, замість нього.