Read Біблія, Куліш 2-а хронiки 34 Bible Online

2-а хронiки 34 - Біблія, Куліш bible

2-а хронiки 34

¹Вісім років було Йосії, коли він став царем, і тридцять один рік царював у Єрусалимі,

²і чинив він праведно в очах Господніх, і ходив дорогами Давида, батька свого, і не ухилявся ні праворуч, ні ліворуч.

³У восьмий рік свого царювання, бувши ще юнаком, він почав шукати Бога батька свого, Давида, а в дванадцятий рік почав очищати Юдею та Єрусалим від висот і Астарт і від різьблених та литих ідолів.

⁴І зруйнували перед лицем його жертовники Ваала і статуї, що піднімалися над ними; і посвячені дерева він зрубав, і різьблені і відлиті кумири зламав і розбив на порох, і розсипав на могилах тих, які приносили їм жертви.

⁵І спалив кістки жерців на їхніх жертовниках, і очистив Юдею та Єрусалим,

⁶і в містах Манасії, Єфрема та Симеона, навіть до коліна Нефталимового, і в спустошених околицях їхніх

⁷він зруйнував жертовники і Астарти, і розбив ідолів на порох, і розтрощив всі статуї по всій землі Ізраїльській, і повернувся в Єрусалим.

⁸У вісімнадцятий рік свого царювання, після очищення землі і дому Божого, він послав Шафана, сина Ацалії, і Маасею начальника міста, і писаря Йоаха, сина Йоахазового, щоб відновити дім Господа, Бога свого.

⁹І прийшли вони до первосвященника Хілкії, і віддали срібло, принесене в дім Божий, яке левити, що стоять на варті біля порогу, зібрали з рук Манасії, Єфрема і всіх інших ізраїльтян, і від усього Юди та Веніаміна, і від жителів Єрусалима,

¹⁰і віддали в руки виконавцям робіт, які були приставлені до дому Господнього, щоб вони роздавали його робітникам, які працювали в домі Господньому, на відбудові та оновленні дому.

¹¹І вони роздавали теслям та будівельникам, щоб купувати тесане каміння і дерева для скріплювання і для покриття будинків, які зруйнували царі юдейські.

¹²Ці люди діяли чесно під час роботи, і для нагляду над ними були поставлені Яхат і Овадія, левити із синів Мерарі, і Захарія, і Мешуллам із синів Кегата, і всі левити, що вміють грати на музичних інструментах.

¹³Вони ж були поставлені над носіями і наглядали за усіма робітниками при кожній роботі; а з левитів були і писарі, і наглядачі, і воротарі.

¹⁴Коли вони виймали срібло, принесене в дім Господній, тоді священник Хілкія знайшов книгу Закону Господнього, дану рукою Мойсея.

¹⁵І почав Хілкія, і сказав писарю Шафану: «Я знайшов книгу Закону в домі Господньому». І подав Хілкія ту книгу Шафану.

¹⁶І поніс Шафан книгу до царя, і приніс при цьому цареві звістку: «Все, що доручено рабам твоїм, вони роблять;

¹⁷і висипали срібло, знайдене в домі Господньому, і передали його в руки наглядачів і в руки виконавців робіт».

¹⁸І доніс писар Шафан царю, говорячи: «Священник Хілкія дав мені книгу». І читав її Шафан перед царем.

¹⁹Коли цар почув слова Закону, то роздер одяг свій.

²⁰І дав цар повеління Хілкії та Ахікаму, синові Шафановому, і Авдону, синові Михея, і писарю Шафану, й Асаї, царському рабу, говорячи:

²¹«Підіть, запитайте Господа про мене і про тих, що залишились у Ізраїлі та в Юдеї про слова цієї знайденої книги, тому що великий гнів Господа, який запалав на нас за те, що не дотримувалися батьки наші слова Господнього, щоб чинити згідно з усім, що написано у книзі цій.

²²І пішов Хілкія і ті, кому звелів цар, до пророчиці Хулди, дружини Шаллума, сина Токгата, сина Хасри, охоронця одягу, а вона жила в другій частині Єрусалима, і говорили з нею про це.

²³І вона сказала їм: «Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: ”Скажіть тому чоловікові, який послав вас до мене:

²⁴так говорить Господь: ось Я наведу лихо на це місце і на жителів його всі прокляття, написані в книзі, яку читали перед лицем царя юдейського,

²⁵за те, що вони залишили Мене і кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всіма вчинками рук своїх. І запалає гнів Мій на це місце і не погасне”.

²⁶А царю юдейському, який послав вас запитати Господа, так скажіть: ”Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про слова, які ти чув:

²⁷за те, що пом’якшало серце твоє, і ти смирився перед Богом, почувши слова Його про це місце і про жителів його, і ти смирився переді Мною, і роздер одяг свій, і плакав переді Мною, то і Я почув тебе,— говорить Господь. —

²⁸Ось Я приєднаю тебе до батьків твоїх, і покладений будеш у гробницю твою в мирі, і не побачать очі твої всього того лиха, яке Я наведу на це місце і на жителів його”». І принесли цареві відповідь.

²⁹І послав цар, і зібрав усіх старійшин Юдеї та Єрусалима, і пішов цар у дім Господній,

³⁰і з ним усі юдеї та жителі Єрусалима, і священники, і левити, і весь народ, від великого до малого; і він уголос прочитав їм усі слова книги Завіту, знайденої в домі Господньому.

³¹І став цар на місці своєму, й уклав завіт перед лицем Господа, щоб йти за Господом і дотримуватися заповідей Його і наказів Його, і постанов Його, від усього серця свого і від усієї душі своєї, щоб виконувати слова завіту, написані в книзі цій.

³²І наказав цар підтвердити це всім, хто знаходився в Єрусалимі й у землі Веніаміновій; і стали чинити жителі Єрусалима за завітом Господа, Бога батьків своїх.

³³І викинув Йосія всі мерзоти з усіх земель, що належали синам Ізраїлевим, і звелів усім, хто знаходився у землі Ізраїлевій, служити Господу, Богу своєму. І в усі дні життя його вони не відступали від Господа, Бога батьків своїх.