Read Біблія, Куліш 2-а хронiки 6 Bible Online

2-а хронiки 6 - Біблія, Куліш bible

2-а хронiки 6

¹Тоді сказав Соломон: «Господь сказав, що Він бажає перебувати в імлі,

²а я побудував дім і житло Тобі, місце для вічного Твого перебування».

³І повернувся цар лицем своїм, і благословив усе зібрання ізраїльтян, а все зібрання Ізраїльтян стояло,

⁴і сказав: «Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, Який виконав нині рукою Своєю те, що сказав устами Своїми Давидові, батькові моєму! Він говорив:

⁵”З того дня, як Я вивів народ Мій із землі єгипетської, Я не вибрав міста в жодному з колін Ізраїлевих для побудови дому, в якому перебувало б Ім’я Моє, і не вибрав чоловіка, який був би правителем народу Мого Ізраїля,

⁶але вибрав Єрусалим, щоб там перебувало Ім’я Моє, і вибрав Давида, щоб він був над народом Моїм Ізраїлем”.

⁷І було на серці у Давида, батька мого, побудувати дім Імені Господа, Бога Ізраїлевого.

⁸Але Господь сказав Давидові, батькові моєму: ”У тебе є на серці побудувати храм Імені Моєму; добре, що це на серці в тебе.

⁹Однак не ти побудуєш храм, а син твій, який вийде зі стегон твоїх,— він побудує храм Імені Моєму”.

¹⁰І виконав Господь Своє слово, яке сказав, і я став на місце Давида, батька мого, і сів на престолі Ізраїлевім, як сказав Господь, і побудував храм Імені Господа, Бога Ізраїлевого.

¹¹І я поставив там ковчег, в якому завіт Господа, укладений Ним із синами Ізраїлевими».

¹²І став Соломон біля жертовника Господнього навпроти всього зібрання ізраїльтян, і підняв руки свої,—

¹³бо Соломон зробив мідне підвищення довжиною п’ять ліктів і шириною п’ять ліктів, а висотою три лікті, і поставив його посеред двору; і став на ньому, і схилив коліна перед усім зібранням ізраїльтян, і підняв руки свої до неба,—

¹⁴і сказав: «Господи, Боже Ізраїлів! Нема Бога, подібного Тобі, ні на небі, ні на землі. Ти зберігаєш завіт і милість до рабів Твоїх, що ходять перед Тобою всім серцем своїм.

¹⁵Ти виконав рабові Твоєму Давиду, батькові моєму, те, що Ти говорив йому; що сказав Ти устами Твоїми, те в цей день виконав рукою Твоєю.

¹⁶І нині, Господи, Боже Ізраїлів! Виконай рабові Твоєму Давиду, батькові моєму, те, що Ти сказав йому, говорячи: ”Не переведеться у тебе муж, який сидить перед лицем Моїм на престолі Ізраїлевім, якщо тільки сини твої будуть пильнувати шляхи свої, щоб ходити за Законом Моїм так, як ти ходив переді Мною”.

¹⁷І нині, Господи, Боже Ізраїлів! Нехай буде вірним слово Твоє, яке Ти сказав рабові Твоєму Давиду.

¹⁸Воістину, чи Богу жити з людьми на землі? Ось небо і небеса небес не вміщають Тебе, що ж тоді цей храм, який я побудував?

¹⁹Але зглянься на молитву раба Твого і на прохання його, Господи, Боже мій! Почуй благання і молитву, якою раб Твій молиться перед Тобою.

²⁰Нехай очі Твої будуть відкриті на храм цей вдень і вночі, на місце, де Ти обіцяв покласти Ім’я Твоє, щоб чути молитву, якою раб Твій буде молитися на цьому місці.

²¹Почуй моління раба Твого і народу Твого Ізраїля, якими вони будуть молитися на місці цьому; почуй з місця Твого перебування, з небес, почуй і помилуй!

²²Коли хто згрішить проти ближнього свого, і будуть вимагати від нього клятви, щоб він поклявся, і буде звершуватися клятва перед жертовником Твоїм у храмі цьому,

²³тоді Ти почуй з неба і вчини суд над рабами Твоїми, відплати винному, поклавши вчинок його на голову його, і виправдай безвинного, віддавши йому за його справедливістю.

²⁴Коли народ Твій Ізраїль буде вражений ворогом за те, що згрішив перед Тобою, і вони звернуться до Тебе, і сповідають Ім’я Твоє, і будуть просити і молитися перед Тобою в цьому храмі,

²⁵тоді Ти почуй з неба, і прости гріх народу Твого Ізраїля, і поверни їх у землю, яку Ти дав їм та батькам їхнім.

²⁶Коли закриється небо і не буде дощу за те, що вони згрішили перед Тобою, і будуть молитися на цьому місці, і прославляти Ім’я Твоє, і навернуться від гріха свого, тому що Ти смирив їх,

²⁷тоді Ти почуй з неба і прости гріх рабів Твоїх і народу Твого Ізраїля, показавши їм добрий шлях, яким іти їм, і пошли дощ на землю Твою, яку Ти дав народу Твоєму в наділ.

²⁸Чи голод буде на землі, чи буде моровиця, чи буде спекотний вітер або іржа, сарана або черви, чи будуть тіснити його вороги його на землі володінь його, чи буде якась біда, якась хвороба,

²⁹всяку молитву, всяке прохання, яке буде від будь-якої людини або від усього народу Твого Ізраїля, коли вони відчують кожен біду свою і горе своє і простягнуть руки свої до цього храму,

³⁰Ти почуй з неба, з місця Твого перебування, і прости, і відплати кожному за всіма вчинками його, Ти, що знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце синів людських,

³¹щоб вони боялися Тебе і ходили шляхами Твоїми в усі дні, доки живуть на землі, яку Ти дав батькам нашим.

³²Також і чужинця, який не з народу Твого Ізраїля, коли він прийде з далекої землі заради Твого великого Імені і Твоєї могутньої руки і сили Твоєї простягнутої, і прийде, і буде молитися біля храму цього,

³³Ти почуй з неба, з місця Твого перебування, і зроби все, про що буде просити в Тебе чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім’я Твоє, і щоб боялися Тебе, як народ Твій Ізраїль, і знали, що Твоїм Ім’ям називається дім цей, який я побудував.

³⁴Коли вийде народ Твій на війну проти ворогів своїх шляхом, яким Ти пошлеш його, і буде молитися Тобі, повернувшись до цього міста, яке Ти вибрав, і до храму, який я побудував Імені Твоєму,

³⁵тоді почуй з неба молитву їхню і прохання їхнє, і зроби, що потрібно для них.

³⁶Коли вони згрішать перед Тобою,— тому що немає людини, яка не згрішила б,— і Ти прогніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, і відведуть їх ті, що полонили їх, у землю далеку чи близьку,

³⁷і коли вони в землі, в яку будуть полонені, схаменуться і навернуться, і будуть молитися Тобі в землі неволі своєї, говорячи: ”Ми згрішили, зробили беззаконня, ми винні”,

³⁸і звернуться до Тебе всім серцем своїм і всією душею своєю в землі неволі своєї, куди відведуть їх у полон, і будуть молитися, повернувшись до землі своєї, яку Ти дав батькам їхнім, і до міста, яке Ти вибрав, і до храму, який я побудував Імені Твоєму,—

³⁹тоді почуй з неба, з місця Твого перебування, молитву їхню і прохання їхнє, і зроби, що потрібно для них, і прости народові Твоєму, в чому він згрішив перед Тобою.

⁴⁰Боже мій! Нехай будуть очі Твої відкриті і вуха Твої уважні до молитви на цьому місці.

⁴¹І нині, Господи Боже, стань на місце спокою Твого, Ти і ковчег могутності Твоєї. Священники Твої, Господи Боже, нехай одягнуться у спасіння, і вірні Твої нехай насолодяться благами.

⁴²Господи Боже! Не відверни лиця від помазаника Твого, згадай милості до Давида, раба Твого».