Read Біблія, Куліш Неемія 4 Bible Online

Неемія 4 - Біблія, Куліш bible

Неемія 4

¹Коли почув Санваллат, що ми будуємо стіну, він розсердився і дуже досадував і знущався з юдеїв;

²і говорив при своїх братах і при самарійських військових людях, і сказав: «Що роблять ці жалюгідні юдеї? Невже їм це дозволять? Невже вони будуть приносити жертви? Невже вони коли-небудь закінчать? Невже вони оживлять камені, що стали купою пороху, і до того спалені?»

³А Товія аммонитянин, який був поруч з ним, сказав: «Нехай будують. Прийде лисиця і зруйнує їхню кам’яну стіну».

⁴«Почуй, Боже наш, у якій ми зневазі, і поверни їхнє презирство на їхню голову, і віддай їх на ганьбу в землі полону;

⁵і не покривай беззаконня їхнього, і гріх їхній нехай не згладиться перед лицем Твоїм, тому що вони образили будівельників!»

⁶Але ми будували стіну, і побудована була вся стіна до половини. І в народу вистачало завзяття працювати.

⁷Коли почув Санаваллат і Товія, й аравійці, й аммонитяни, і ашдодяни, що стіни Єрусалимські відновлюються, що пошкодження почали лагодитися, то їм стало дуже прикро.

⁸І змовилися всі разом піти війною на Єрусалим та зруйнувати його.

⁹І ми молилися Богу нашому, і ставили проти них варту вдень та вночі, для охорони проти них.

¹⁰Але юдеї сказали: «Ослабла сила в носіїв, а сміття багато; ми не зможемо відбудувати стіну».

¹¹А вороги наші говорили: «Не дізнаються і не побачать, як раптом ми ввійдемо в середину їх і повбиваємо їх, і зупинимо роботу».

¹²Коли приходили юдеї, які жили поряд з ними, разів десять, з усіх місць і говорили нам, що вони нападуть на нас,

¹³тоді в низинних місцях біля міста, за стіною, на сухих місцях я поставив народ за племенами з мечами їхніми, зі списами їхніми та луками їхніми.

¹⁴І оглянув я, і став, і сказав найзнатнішим і начальникам і решті народу: «Не бійтеся їх! Згадайте Господа великого та страшного і воюйте за братів своїх, за синів своїх і за дочок своїх, за дружин своїх і за доми свої».

¹⁵Коли почули наші вороги, що нам відомий їхній намір, тоді зруйнував Бог задум їхній, і всі ми повернулися до стіни, кожен на свою роботу.

¹⁶З того дня половина юнаків у мене займалися роботою, а інша половина тримала списи, щити, луки та лати; а начальники знаходилися позаду всього дому Юдиного.

¹⁷Ті, що будували стіну і носили важке, яке накладали на них, однією рукою виконували роботу, а другою тримали списа.

¹⁸Кожен будівельник мав меч, прив’язаний до пояса свого, і так вони будували. Біля мене знаходився сурмач.

¹⁹І сказав я найзнатнішим, і начальникам, і решті народу: «Робота велика та об’ємна, а ми розсіяні по стіні і віддалені один від одного.

²⁰Тому звідки ви почуєте звук труби, в те місце збирайтеся до нас: Бог наш буде воювати за нас».

²¹Так виконували ми роботу, і половина з нас тримала списи від ранкової зорі до появи зірок.

²²У той час я сказав народу, щоб всі в Єрусалимі ночували зі своїми рабами,— і будуть вони у нас вночі на варті, а вдень на роботі.

²³І ні я, ні брати мої, ні слуги мої, ні вартові, які супроводжували мене, не знімали із себе одягу свого, у кожного під рукою були меч та вода.