Read Біблія, Куліш Неемія 6 Bible Online

Неемія 6 - Біблія, Куліш bible

Неемія 6

¹Коли почув Санваллат, Товія, аравієць Ґешем та інші наші вороги, що я відбудував стіну, і не залишилося в ній пошкоджень, але до того часу я ще не ставив дверей у ворота,

²тоді прислали Санваллат і Ґешем до мене сказати: «Давай зберемося в одному із сіл на рівнині Оно». Вони задумали зробити мені зло.

³Але я послав до них послів сказати: «Я зайнятий великою справою, не можу прийти, щоб справа не зупинилася, коли я залишу її і прийду до вас».

⁴Чотири рази присилали вони до мене з таким самим запрошенням, і я відповідав їм те саме.

⁵Тоді прислав до мене Санваллат п’ятий раз свого слугу, в руці якого був відкритий лист.

⁶У ньому було написано: «Між народами поширилась чутка, і Ґешем говорить, що ти та юдеї задумали відділитися, через це ти і будуєш стіну і хочеш бути в них царем, за тими ж чутками.

⁷І пророків ти поставив, щоб вони розголошували про тебе в Єрусалимі і говорили: ”Цар юдейський!” І такі розмови дійдуть до царя. Отже, приходь, і порадимося разом».

⁸Але я послав до нього сказати: «Нічого такого не було, про що ти говориш, ти вигадав це своїм розумом».

⁹Бо всі вони залякували нас, думаючи: «Ослабнуть руки їхні від цієї роботи, і вона не буде зроблена». Але я ще більше зміцнив руки свої.

¹⁰Прийшов я в дім Шемаї, сина Делаї, сина Мегетавелового, а він замкнувся і сказав: «Ходімо в дім Божий, всередину храму, і замкнемо за собою двері храму, тому що прийдуть убити тебе, і прийдуть убити тебе вночі».

¹¹Але я сказав: «Чи може втікати така людина, як я? Чи може такий, як я, увійти в храм, щоб залишитися живим? Не піду».

¹²Я зрозумів, що не Бог послав його, хоча він говорив мені пророче, але що Товія і Санваллат підкупили його.

¹³Для того він був підкуплений, щоб я злякався, і зробив так, і згрішив, і щоб мали про мене недобру думку і переслідували мене за це докорами.

¹⁴Згадай, Боже мій, Товію та Санваллата за цими справами їхніми, а також пророчицю Ноадію й інших пророків, які хотіли залякати мене!

¹⁵Стіна була зроблена у двадцять п’ятий день місяця елула, за п’ятдесят два дні.

¹⁶Коли почули про це всі вороги наші і побачили це всі народи, які навколо нас, тоді вони були дуже посоромлені в очах своїх і пізнали, що ця праця зроблена Богом нашим.

¹⁷Крім того в ті дні найзнатніші юдеї писали багато листів, і посилали їх до Товії, а Товіїні листи приходили до них.

¹⁸Тому що багато хто в Юдеї був у клятвеному союзі з ним, бо він був зятем Шеханії, сина Арахового, а син його Єгоханан узяв за себе дочку Мешуллама, сина Берехії.

¹⁹Навіть про доброту його вони говорили при мені, і мої слова передавали йому. А Товія надсилав листи, щоб залякати мене.