Read Біблія, Куліш Вихід 12 Bible Online

Вихід 12 - Біблія, Куліш bible

Вихід 12

¹І сказав Господь Мойсею та Аарону в землі єгипетській, промовляючи:

²«Місяць цей нехай буде у вас початком місяців, нехай буде він у вас першим між місяцями року.

³Скажіть усій громаді синів Ізраїлевих так: ”У десятий день цього місяця нехай кожен візьме одне ягня для своєї сім’ї, по ягняті на сім’ю.

⁴Коли ж сім’я настільки мала, що не з’їсть ціле ягня, то нехай візьме з сусідом своїм найближчим до свого дому, за кількістю душ, щоб було достатньо для спожиття всього ягняти.

⁵Ягня у вас має бути без вад, самець, однорічне. Візьміть його від овець або від кіз,

⁶і нехай воно зберігається у вас до чотирнадцятого дня цього місяця: тоді нехай заріже його все зібрання громади ізраїльської ввечері,

⁷і нехай візьмуть від крові його, і помажуть на обох одвірках і на поперечині дверей у домах, де будуть їсти його.

⁸Нехай з’їдять м’ясо його тієї ж ночі, спечене на вогні. З прісним хлібом і з гіркими травами нехай з’їдять його.

⁹Не їжте з нього недопеченого м’яса або звареного у воді, але їжте спечене на вогні з головою, ногами й нутрощами.

¹⁰Не залишайте від нього до ранку, але те, що залишиться від нього до ранку, спаліть на вогні.

¹¹Їжте ж його так: стегна ваші нехай будуть підперезані, взуття ваше — на ногах ваших, і посохи ваші — в руках ваших, їжте його поспішаючи: це Пасха Господня.

¹²А Я в цю саму ніч пройду по землі єгипетській і поражу кожного первенця в землі єгипетській, від людини до худоби, і над усіма богами єгипетськими вчиню суд. Я Господь.

¹³І буде у вас кров знаком на домах, де ви перебуваєте, і побачу кров, і пройду мимо вас, і не буде у вас пошесті згубної, коли буду нищити землю єгипетську.

¹⁴І нехай буде вам день цей пам’ятним, і святкуйте його, як свято Господнє в усіх ваших поколіннях, як постанову вічну святкуйте його.

¹⁵Сім днів їжте прісний хліб. З першого дня усуньте квашене з домів ваших, тому що хто буде їсти квашене з першого дня до сьомого дня, душа та знищена буде з-посеред Ізраїля.

¹⁶І в перший день нехай буде у вас священне зібрання, і в сьомий день священне зібрання: ніякої роботи не можна робити в них. Тільки те, що їсти кожному, одне те можна робити вам.

¹⁷Дотримуйтесь постанови про опрісноки, тому що в цей самий день Я вивів ополчення ваші із землі єгипетської, і додержуйте день цей із роду в рід, як постанову вічну.

¹⁸З чотирнадцятого дня першого місяця з вечора їжте прісний хліб до вечора двадцять першого дня того ж місяця.

¹⁹Сім днів не повинно бути квашеного в домах ваших, бо хто буде їсти квашене, душа та буде знищена із громади синів Ізраїлевих, чи то чужинець, чи корінний житель землі тієї.

²⁰Нічого квашеного не їжте, в усякому місці перебування вашого їжте прісний хліб”».

²¹І скликав Мойсей усіх старійшин синів Ізраїлевих, і сказав їм: «Виберіть, і візьміть собі ягнят за сімействами вашими, і заріжте пасхальне ягня.

²²І візьміть пучок ісопу, і обмочіть у кров, що у посудині, і помажте поперечину й обидва одвірки дверей кров’ю, що у посудині. А ви ніхто не виходьте за двері дому свого до ранку.

²³І піде Господь, щоб поразити Єгипет, і побачить кров на поперечині і на обох одвірках, і пройде Господь мимо дверей, і не попустить згубникові ввійти в доми ваші для ураження.

²⁴Зберігайте це, як закон для себе і для синів своїх навіки.

²⁵Коли ввійдете в землю, яку Господь дасть вам, як Він говорив, дотримуйтеся цього служіння.

²⁶І коли скажуть вам діти ваші: ”Що це за служіння?”

²⁷скажіть: ”Це пасхальна жертва Господу, Який пройшов мимо домів синів Ізраїлевих в Єгипті, коли поражав єгиптян, а доми наші врятував”». І схилився народ, і поклонився.

²⁸І пішли сини Ізраїлеві, і зробили, як повелів Господь Мойсеєві та Ааронові, так і зробили.

²⁹Опівночі Господь поразив усіх первенців у землі єгипетській, від первенця фараонового, який сидів на престолі своєму, до первенця в’язня, що знаходився у в’язниці, і все перворідне з худоби.

³⁰І встали вночі фараон сам, і всі раби його, і весь Єгипет. І зчинився великий зойк в Єгипті, тому що не було дому, де не було б померлого.

³¹І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, і сказав: «Встаньте, вийдіть з-посеред народу мого, як ви, так і сини Ізраїлеві, і йдіть, звершуйте служіння Господу, як говорили ви.

³²І дрібну, і велику худобу вашу візьміть, як ви говорили, і підіть, і благословіть мене».

³³І примушували єгиптяни народ, щоб скоріше вислати його з землі тієї, бо говорили вони: «Ми усі помремо».

³⁴І поніс народ тісто своє, раніше ніж воно вкисло, діжки їхні, зав’язані в одяг їхній, були на плечах їхніх.

³⁵І зробили сини Ізраїлеві за словом Мойсея, і випросили у єгиптян речей срібних, і речей золотих, і одягу.

³⁶Господь же дав милість народу Своєму в очах єгиптян: і вони давали йому, і обібрав він єгиптян.

³⁷І вирушили сини Ізраїлеві з Рамсеса в Суккот — до шестисот тисяч піших чоловіків, крім дітей,

³⁸і безліч різноплемінних людей вийшли з ними, і дрібна й велика худоба, стадо дуже велике.

³⁹І спекли вони із тіста, що винесли з Єгипту, прісні коржі, тому що воно ще не вкисло, тому що вони були вигнані з Єгипту і не могли баритися, і навіть їжі не приготували собі на дорогу.

⁴⁰Часу ж перебування синів Ізраїлевих в Єгипті було чотириста тридцять років.

⁴¹Після того, як минуло чотириста тридцять років, у цей самий день вийшло все ополчення Господнє з землі єгипетської вночі.

⁴²Це ніч пильнування Господу за визволення їх із землі єгипетської. Ця сама ніч — пильнування Господу у всіх синів Ізраїлевих впродовж їхніх поколінь.

⁴³І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові: «Ось постанова про Пасху: ніякий чужинець не повинен їсти її.

⁴⁴А всякий раб, куплений за срібло, коли обріжеш його, може їсти її.

⁴⁵Чужинець та найманець не повинен їсти її.

⁴⁶В одному домі належить їсти її, м’яса її не виносьте з дому і кісток її не ламайте.

⁴⁷Уся громада синів Ізраїля повинна звершувати її.

⁴⁸Якщо ж оселиться у тебе чужинець і захоче звершити Пасху Господню, то обріж у нього всіх чоловічої статі, і тоді нехай він приступить до звершення її і буде як корінний житель землі. А ніякий необрізаний не повинен їсти її.

⁴⁹Один закон нехай буде і для корінного жителя, і для чужинця, який оселився між вами».

⁵⁰І зробили всі сини Ізраїлеві, як повелів Господь Мойсеєві та Ааронові, так і зробили.

⁵¹У цей самий день Господь вивів синів Ізраїлевих із землі єгипетської за ополченнями їхніми.