Read Біблія, Куліш Вихід 21 Bible Online

Вихід 21 - Біблія, Куліш bible

Вихід 21

¹І ось закони, які ти оголосиш їм:

²якщо купиш раба-єврея, нехай він працює шість років, а на сьомий нехай вийде на волю без викупу.

³Якщо він прийшов один, нехай один і вийде, а якщо він одружений, нехай вийде з ним і дружина його,

⁴якщо ж пан його дав йому дружину і вона народила йому синів або дочок, то дружина і діти її нехай залишаться у пана її, а він вийде один.

⁵Але якщо раб скаже: ”Люблю пана мого, дружину мою і дітей моїх, не піду на волю”,—

⁶то нехай пан його приведе його до суддів і поставить його до дверей або до одвірка, і проколе йому пан його вухо шилом, і він залишиться рабом його навік.

⁷Якщо хто продасть дочку свою в рабині, то вона не може вийти, як виходять раби.

⁸Якщо вона не угодна пану своєму, який призначив її для себе, нехай дозволить викупити її, а чужому народу продати її не має права, коли зрадить її.

⁹А якщо він призначив її для сина свого, нехай вчинить з нею за правом дочок.

¹⁰Якщо ж іншу візьме за нього, то нехай не позбавить її їжі, одягу і подружнього співжиття,

¹¹а якщо він цих трьох речей не зробить для неї, нехай вона відійде даремно, без викупу.

¹²Хто вдарить людину так, що вона помре, нехай буде відданий на смерть,

¹³але якщо хто не хотів убивати, а Бог допустив, що хтось потрапив під руку його, то Я дам тобі місце, куди той утече.

¹⁴А якщо хто з наміром умертвить ближнього підступно, то і від жертовника Мого бери його на смерть.

¹⁵Хто вдарить батька свого або матір свою, того слід віддати на смерть.

¹⁶Хто вкраде людину і продасть її або знайдеться вона в руках у нього, то слід віддати його на смерть.

¹⁷Хто лихословить батька свого або матір свою, того слід віддати на смерть.

¹⁸Коли сваряться, і один чоловік вдарить іншого каменем або кулаком, і той не помре, але зляже в постіль,

¹⁹то, якщо він устане і буде виходити з дому з допомогою палиці, той, хто вдарив буде звільнений від покарання, тільки нехай заплатить за зупинку в роботі його і повністю вилікує його.

²⁰А якщо хто вдарить раба свого або рабиню свою палицею, і вони помруть під рукою його, то він повинен бути покараним.

²¹Але якщо вони день або два дні переживуть, то не слід карати його, тому що це його срібло.

²²Коли б’ються люди й ударять вагітну жінку, і вона викине, але не буде іншої шкоди, то взяти з винного відшкодування, яке накладе на нього чоловік тієї жінки, і він повинен заплатити його при суддях.

²³А якщо буде пошкодження, то віддай душу за душу,

²⁴око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу,

²⁵обпалення за обпалення, рану за рану, синяк за синяк.

²⁶Якщо хто раба свого ударить в око або рабиню свою в око, і пошкодить його, нехай відпустить їх на волю за око.

²⁷І якщо виб’є зуб рабові своєму або рабині своїй, нехай відпустить їх на волю за зуб.

²⁸Якщо віл заколе рогами чоловіка або жінку на смерть, то вола побити камінням і м’яса його не їсти, а господар вола не винний.

²⁹Але якщо віл був битливим вчора і позавчора, і господар його був сповіщений про це, але не стеріг його, а він убив чоловіка або жінку, то вола побити камінням, і господаря його віддати на смерть.

³⁰Якщо на нього буде накладений викуп, нехай дасть за душу свою викуп, який буде накладений на нього.

³¹Чи заколе рогами сина чи дочку,— за цим самим законом чинити з ним.

³²Якщо віл заколе рогами раба або рабиню, то господареві їхньому заплатити тридцять шекелів срібла, а вола побити камінням.

³³Якщо хто розкриє яму або якщо викопає яму і не закриє її, і впаде в неї віл або осел,

³⁴то господар ями повинен заплатити, віддати срібло господарю їхньому, а труп буде його.

³⁵Якщо чий-небудь віл рогами заб’є вола ближнього його, і загине той, нехай продадуть живого вола і розділять навпіл ціну його, також і убитого нехай розділять навпіл.

³⁶А якщо відомо було, що віл битливий і вчора, і позавчора, але господар його не стеріг його, то він повинний заплатити вола за вола, а убитий буде його.