Read Біблія, Куліш Вихід 22 Bible Online

Вихід 22 - Біблія, Куліш bible

Вихід 22

¹Якщо хто вкраде вола або вівцю і заріже або продасть, то п’ять волів заплатить за вола і чотири вівці за вівцю.

²Якщо хто застане злодія, що підкопує, і вдарить його, так що він помре, то кров не ставиться в провину йому.

³Але якщо зійшло над ним сонце, то ставиться в провину йому кров. Той, хто вкрав, повинен заплатити, а якщо нема чим, то нехай продадуть його для сплати за вкрадене ним.

⁴Якщо вкрадене знайдеться в нього в руках живим,— чи то віл, чи осел, чи вівця,— нехай заплатить удвічі.

⁵Якщо хто випасе поле або виноградник, пустивши худобу свою випасати чуже поле, нехай відшкодує кращим з поля свого і кращим з виноградника свого.

⁶Якщо з’явиться вогонь, і охопить терен, і випалить копи, або жниво, або поле, то повинен заплатити той, хто вчинив цю пожежу.

⁷Якщо хто віддасть ближньому на збереження срібло або речі, і вони будуть украдені з дому його, то, якщо знайдеться злодій, нехай він заплатить удвічі.

⁸А якщо не знайдеться злодій, нехай господар дому прийде до суддів і заприсягнеться, що не простягав руки своєї на власність ближнього свого.

⁹Про всяку річ суперечливу: про вола, про осла, про вівцю, про одяг, про всяку річ загублену, про яку хто-небудь скаже, що вона його, справа обох повинна бути доведена до суддів: кого звинуватять судді, той заплатить ближньому своєму вдвічі.

¹⁰Якщо хто віддасть ближньому своєму осла, або вола, або вівцю, або яку іншу худобу на збереження, а вона загине, або буде покалічена, або украдена, так що ніхто цього не побачить,—

¹¹клятва перед Господом хай буде між обома в тім, що той, хто взяв, не простяг руки своєї на власність ближнього свого, і господар її нехай забере, а той не буде відшкодовувати.

¹²А якщо украдене буде у нього, то повинен заплатити господарю його.

¹³Якщо ж буде звіром розшарпане, то нехай принесе її як доказ, а за розшарпане він не відшкодовує.

¹⁴Якщо хто позичить у ближнього свого худобу і вона буде покалічена або загине, а господаря її не було при ній, то повинен заплатити.

¹⁵Якщо ж господар її був при ній, то не повинен платити. Якщо вона взята у найми за гроші, то нехай і піде за ту ціну.

¹⁶Якщо звабить хто дівчину незаручену і ляже з нею, нехай дасть їй віно і візьме її собі за дружину.

¹⁷Я якщо батько не погодиться видати її за нього, нехай заплатить стільки срібла, скільки належить на віно дівчатам.

¹⁸Ворожки не залишай живою.

¹⁹Усякий скотоложець нехай буде відданий на смерть.

²⁰Той, хто приносить жертву богам, крім одного Господа, нехай буде знищений.

²¹Чужинця не утискуй і не пригноблюй його, тому що ви самі були чужинцями в землі єгипетській.

²²Ні вдови, ні сироти не утискуйте,

²³якщо ж ти утискуватимеш їх, то, коли вони будуть кликати до Мене, Я почую зойк їхній,

²⁴і запалає гнів Мій, і уб’ю вас мечем, і будуть дружини ваші вдовами, і діти ваші сиротами.

²⁵Якщо даси гроші в борг бідному з народу Мого, то не пригноблюй його і не накладай на нього відсотків.

²⁶Якщо візьмеш у заставу одежу ближнього твого, то до заходу сонця поверни її,

²⁷тому що вона — єдине покриття у нього, вона — одяг тіла його: в чому буде він спати? Отже, коли він буде кликати до Мене, Я почую, бо Я милосердний.

²⁸Суддів не лихослов і начальника в народі твоєму не проклинай.

²⁹Не барися приносити Мені перші плоди від току твого і від давильні твоєї, віддавай Ме-

³⁰Те саме роби з волом твоїм і з вівцею твоєю: сім днів нехай вони будуть біля матері своєї, а у восьмий день віддавай їх Мені.

³¹І будете в Мене людьми святими, і м’яса, роздертого звіром у полі, не їжте, псам кидайте його.