Read Біблія, Куліш Вихід 33 Bible Online

Вихід 33 - Біблія, Куліш bible

Вихід 33

¹І сказав Господь Мойсеєві: «Іди, вийди звідси ти і народ, якого ти вивів із землі єгипетської, у землю, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку і Якову, говорячи: ”Нащадкам твоїм дам її”,

²і пошлю перед тобою ангела, і прожену ханаанців, амореїв, хіттеїв, періззеїв, хіввеїв та євусеїв,

³і введе він вас у землю, де тече молоко і мед, бо Сам не піду серед вас, щоб не погубити Мені вас на шляху, тому що ви народ твердошиїй».

⁴Народ, почувши грізне слово це, заридав, і ніхто не поклав на себе прикрас своїх.

⁵Тому що Господь сказав Мойсеєві: «Скажи синам Ізраїлевим: ”Ви народ твердошиїй, якщо одну хвилину піду серед вас, то винищу вас! Отже, зніміть з себе прикраси свої, Я подивлюся, що Мені робити з вами”».

⁶Сини Ізраїлеві зняли із себе прикраси свої біля гори Хорив.

⁷Мойсей же взяв і поставив собі намет поза станом, вдалині від стану, і назвав його скинією зібрання. І кожен, хто шукав Господа, приходив до скинії зібрання, що знаходилася поза станом.

⁸І коли Мойсей виходив до скинії, весь народ вставав, і ставав кожен біля входу у свій намет і дивився вслід Мойсеєві, доки він не входив у скинію.

⁹Коли ж Мойсей входив у скинію, тоді спускався стовп хмарний і ставав біля входу в скинію, і Господь говорив з Мойсеєм.

¹⁰І бачив весь народ стовп хмарний, що стояв при вході в скинію. І вставав увесь народ, і поклонявся кожен біля входу в намет свій.

¹¹І говорив Господь з Мойсеєм лицем до лиця, ніби говорив хто з другом своїм. І він повертався до стану, а служитель його Ісус, син Навинів, юнак, не відлучався від скинії.

¹²Мойсей сказав Господу: «Ось Ти говориш мені: ”Веди народ цей”, а не відкрив мені, кого пошлеш зі мною, хоча Ти сказав: ”Я знаю тебе на ім’я, і ти знайшов милість в очах Моїх”.

¹³Отже, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, то молю: відкрий мені шлях Твій, щоб я пізнав Тебе, щоб знайти милість в очах Твоїх, і зглянься, що ці люди — народ Твій».

¹⁴Господь сказав: «Сам Я піду і введу тебе у спокій».

¹⁵Мойсей сказав Йому: «Якщо не підеш Ти Сам з нами, то і не виводь нас звідси,

¹⁶бо з чого дізнатися, що знайшов милість в очах Твоїх я і народ Твій? Чи не з того, що Ти підеш з нами? Тоді я і народ Твій будемо славніші за всякий народ на землі».

¹⁷І сказав Господь Мойсеєві: «І те, про що ти говорив, Я зроблю, тому що ти знайшов милість в очах Моїх, і Я знаю тебе на ім’я».

¹⁸Мойсей сказав: «Покажи мені славу Твою».

¹⁹І сказав Господь: «Я проведу перед тобою всю славу Мою і проголошу Ім’я Господа перед тобою. І кого помилувати — помилую, кого пожаліти — пожалію».

²⁰І потім сказав Він: «Лиця Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися живою».

²¹І сказав Господь: «Ось місце у Мене, стань на цій скелі.

²²Коли ж буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в розщелині скелі і покрию тебе рукою Моєю, доки не пройду.

²³І коли зніму руку Мою, ти побачиш Мене ззаду, а лице Моє не бачитимеш».