Read Біблія, Куліш Йов 14 Bible Online

Йов 14 - Біблія, Куліш bible

Йов 14

¹Людина, народжена жінкою, короткочасна і пересичена печалями:

²як квітка, вона виростає і в’яне, тікає, як тінь, і не зупиняється.

³І на неї Ти відкриваєш очі Твої, і мене ведеш на суд з Тобою!

⁴Хто народиться чистим від нечистого? Ніхто!

⁵Якщо визначені дні його, і число місяців його Тобі відоме, якщо Ти поклав йому межу, якої він не перейде,

⁶то відвернися від нього, нехай він відпочине, як наймит, доки не закінчить дня свого.

⁷Для дерева є надія, що воно, якщо і буде зрубане, знову оживе, і паростки від нього виходити не перестануть;

⁸якщо і корінь його застарів у землі, і пеньок його завмер у поросі,

⁹але, лиш відчуло воду, воно дає паростки і пускає гілки, ніби знову посаджене.

¹⁰А людина вмирає і розкладається; відійшла, і де вона?

¹¹Витікає вода з озера, і ріка вичерпується і висихає:

¹²так людина ляже і не встане; до закінчення неба вона не пробудиться і не встане від сну свого.

¹³О, якби Ти в шеолі сховав мене і приховував мене, доки пройде гнів Твій, призначив мені термін і потім згадав про мене!

¹⁴Коли помре людина, хіба вона оживе знову? В усі дні визначеного мені часу я очікував би, поки прийде для мене заміна.

¹⁵Покликав би Ти, і я дав би Тобі відповідь, і Ти явив би благовоління творінню рук Твоїх,

¹⁶бо тоді Ти підраховував би кроки мої і не підстерігав би гріха мого;

¹⁷у сувої було б запечатане беззаконня моє, і Ти покрив би провину мою.

¹⁸Але гора, падаючи, руйнується, і скеля зсувається з місця свого,

¹⁹вода стирає камені, паводок змиває порох земний; так і Ти знищуєш надію людини.

²⁰Пригнічуєш її до кінця, і вона відходить, змінюєш лице її і відсилаєш її.

²¹Чи в пошані діти її — вона не знає, чи принижені — вона не відає;

²²але тіло її болить на ній, і душа її страждає в ній.