Read Біблія, Куліш Йов 31 Bible Online

Йов 31 - Біблія, Куліш bible

Йов 31

¹Завіт уклав я з очима моїми, щоб не думати мені про дівчину.

²Яка ж доля мені від Бога з висоти? І яка спадщина від Вседержителя з небес?

³Хіба не для безбожного загибель, і чи не для злочинця нещастя?

⁴Хіба не бачив Він шляхів моїх, і чи не рахував усіх кроків моїх?

⁵Якщо я ходив у марноті, і якщо нога моя спішила на лукавство,—

⁶то нехай зважать мене на терезах справедливості, і Бог дізнається про мою непорочність.

⁷Якщо ноги мої ухилялися від шляху і серце моє ходило за очима моїми, і коли щось нечисте пристало до рук моїх,

⁸то нехай я сію, а інший їсть, і потомки мої нехай будуть викорінені.

⁹Якщо серце моє захоплювалося чужою жінкою і я чинив підступи біля дверей мого ближнього,—

¹⁰нехай моя дружина меле на іншого, і нехай інші знущаються з неї,

¹¹тому що це — злочин, це — беззаконня, що підлягає суду,

¹²це — вогонь, який з’їдає до знищення, який би викорінив все добро моє.

¹³Якщо я зневажав права слуги та служниці моєї, коли вони мали суперечку зі мною,

¹⁴то що я робив би, якби Бог повстав? І коли б Він глянув на мене, що я міг би відповісти Йому?

¹⁵Чи не Він, Хто створив мене в утробі, створив і його? Хіба не однаково створив нас в утробі?

¹⁶Хіба я відмовляв нужденним у їхньому проханні і чи засмучував очі вдови?

¹⁷Хіба я сам з’їдав шматок мій, і чи не їв від нього й сирота?

¹⁸Бо з дитинства він зростав у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я піклувався про вдову.

¹⁹Якщо я бачив когось, що гинув без одягу, і бідного без вбрання,—

²⁰хіба не благословляли мене стегна його, і чи не був він зігрітий вовною овець моїх?

²¹Якщо я піднімав руку мою на сироту, коли бачив допомогу собі біля воріт,—

²²то нехай плече моє відпаде від спини, і рука моя нехай відламається від ліктя,

²³бо страшне для мене покарання від Бога, перед величчю Його я не устояв би.

²⁴Чи на золото я покладав опору мою, і чи говорив скарбу: ”Ти — надія моя”?

²⁵Чи радів я, що багатство моє було великим, і що рука моя придбала багато?

²⁶Дивлячись на сонце, як воно сяє, і на місяць, як він велично прямує,

²⁷чи спокусився я таємно в серці моєму, і чи цілували уста мої руку мою?

²⁸Це також був би злочин, що підлягає суду, бо тоді я відрікся б від Бога Всевишнього.

²⁹Чи радів я з нещастя мого ворога і чи торжествував, коли спіткала його біда?

³⁰Не дозволяв я устам моїм грішити, проклинаючи душу його.

³¹Хіба не говорили люди в наметі моєму: ”Хто не наситився м’ясом його”?

³²Чужинець не ночував на вулиці, двері мої я відчиняв мандрівнику.

³³Якби я ховав провини мої, як людина, приховуючи в грудях моїх пороки мої,

³⁴то я боявся б великої громади, і презирство одноплемінників жахало б мене, і я мовчав би, і не виходив би за двері.

³⁵О, якби хтось вислухав мене! Нехай Вседержитель відповість мені, і захисник мій зробить запис.

³⁶Я носив би його на плечах моїх і поклав би його, як вінець,

³⁷відкрив би йому кожен крок мій, зблизився б з ним, як із князем.

³⁸Якщо волала проти мене земля моя і скаржилися на мене борозни її,

³⁹якщо я їв плоди її без оплати й обтяжував життя хліборобів,—

⁴⁰то нехай замість пшениці виросте будяк і замість ячменю — кукіль». Слова Йова скінчилися.