Read Біблія, Куліш Йов 34 Bible Online

Йов 34 - Біблія, Куліш bible

Йов 34

¹І продовжував Елігу, і сказав:

²«Мудрі, вислухайте слова мої і прихиліть до мене вухо, розсудливі!

³Бо вухо розрізняє слова, а язик розрізняє смак їжі.

⁴Розсудімо між собою, що справедливе і розпізнаймо, що добре.

⁵Ось Йов сказав: ”Я правий, але Бог позбавив мене суду.

⁶Чи буду я говорити неправду проти мого права? Моя рана незцілима, хоч я невинний”.

⁷Чи є така людина, як Йов, який п’є знущання, як воду,

⁸товаришує зі злочинцями і ходить з людьми беззаконними?

⁹Тому що він сказав: ”Немає користі для людини, коли догоджає Богу”.

¹⁰Отже, послухайте мене, мужі мудрі! У Бога не може бути неправда або у Вседержителя — неправосуддя,

¹¹бо Він чинить з людиною за вчинками її і згідно з дорогами чоловіка відплачує йому.

¹²Істинно, Бог не чинить неправди і Вседержитель не спотворює суд.

¹³Хто, крім Нього, дбає про землю? І хто керує всесвітом?

¹⁴Якби Він повернув серце Своє до людини і взяв до Себе дух її і дихання її,—

¹⁵миттєво загинуло б усе живе, і людина повернулася б у порох.

¹⁶Отже, якщо ти маєш розум, то слухай це і зважай на слова мої.

¹⁷Хіба може володарювати ненависник правди? Чи можеш ти звинуватити Всеправедного?

¹⁸Чи можна сказати цареві: ”Ти негідний”, і князям: ”Ви беззаконники”?

¹⁹Але Він не дивиться і на лиця князів і не дає переваги багатому над бідним, тому що усі вони — творіння рук Його.

²⁰Раптово вони помирають; серед ночі народ обуриться, і вони зникають, і сильних виганяють не силою.

²¹Тому що очі Його на дорогах людини, і Він бачить усі кроки її.

²²Немає ні темряви, ні смертної тіні, де могли б сховатися ті, що чинять беззаконня.

²³Тому Він уже не вимагає від людини, щоб вона йшла на суд з Богом.

²⁴Він долає сильних без дослідження і ставить інших на їхні місця.

²⁵Тому що Він робить відомими справи їхні, скидає їх уночі і вони знищуються.

²⁶Він уражає їх, як беззаконних людей, перед очима інших,

²⁷за те, що вони відвернулися від Нього і не зрозуміли всіх шляхів Його,

²⁸так що дійшло до Нього волання бідних, і Він почув стогін пригноблених.

²⁹Коли Він дарує тишу, хто може порушити? Коли Він ховає лице Своє, хто може побачити Його? Чи буде це для народу, чи для однієї людини,

³⁰щоб не царював лицемір на спокусу народу.

³¹До Бога треба говорити: ”Я зазнав кари, більше не буду грішити.

³²А чого я не знаю, Ти навчи мене; і якщо я зробив беззаконня, більше не буду”.

³³Чи за твоїм міркуванням Він повинен відплачувати? І оскільки ти відкидаєш, то тобі варто обирати, а не мені; говори, що знаєш.

³⁴Розумні люди і мудрий муж, який слухає мене, скажуть мені:

³⁵”Йов говорить нерозумно, і слова його не мають змісту”.

³⁶Я бажав би, щоб Йов повністю був випробуваний за відповідями його, які властиві злим людям.

³⁷Інакше він до гріха свого додасть відступлення, буде рукоплескати між нами і ще більше наговорить проти Бога».