Read Біблія, Куліш Псалми 103 Bible Online

Псалми 103 - Біблія, Куліш bible

Псалми 103

¹Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти дивно великий, Ти одягнувся у велич та в славу!

²Ти світлом, як шатою, одягнувся, простягнув небеса, мов намет.

³Будуєш палаци Свої над водами, робиш хмари колісницею Своєю і простуєш на крилах вітру.

⁴Ти чиниш вітри посланцями Своїми, служителями Своїми — вогонь і полум’я.

⁵Ти поставив землю на основи її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

⁶безоднею вкрив Ти її, немов одежею. Стали води над горами,—

⁷від погрози Твоєї вони втекли, від гуркоту грому Твого побігли.

⁸Піднімаються на гори, сходять у долини, до місця, яке Ти визначив їм.

⁹Визначив їм межу — і не перейдуть її, не повернуться назад, щоб покрити землю.

¹⁰З джерел посилаєш у долини потоки: між горами течуть,

¹¹напувають всю звірину польову, дикі осли задовольняють спрагу свою.

¹²Над ними кублиться птаство небесне, голос його лунає між гіллям.

¹³Ти напуваєш гори з палаців Своїх, земля насичується плодом діл Твоїх.

¹⁴Ти ростиш траву для скотини й рослину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

¹⁵і вино, що серце людині звеселяє, оливу, від якої лице світліє, і хліб, що серце людині зміцнює.

¹⁶Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти їх насадив.

¹⁷Там птахи гніздяться, а на кипарисах лелека має домівку свою.

¹⁸Високі гори для диких кіз, скелі — захист звірині.

¹⁹Ти створив місяць, щоб визначати час, а сонце знає, коли заходити.

²⁰Ти наводиш темряву, і настає ніч, тоді виходить уся лісова звірина.

²¹Леви ричать за здобиччю, просять від Бога поживи собі.

²²Сонце засвітить, вони втікають і лягають у норах своїх.

²³Людина виходить до праці своєї і до роботи своєї аж до вечора.

²⁴Господи, які то численні діла Твої! Мудро Ти все створив, земля повна творіння Твого!

²⁵Ось море велике й широке: там плазуни, числа їм нема, звірина мала та велика!

²⁶Там плавають кораблі, той левіатан, якого створив Ти, щоб там бавився.

²⁷Всі вони чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

²⁸Даєш їм — вони збирають, руку Свою розкриваєш — добром насичуються.

²⁹Сховаєш лице Своє — лякаються, забираєш дух у них — вмирають і повертаються в порох.

³⁰Посилаєш духа Свого — творяться, і Ти обновляєш обличчя землі.

³¹Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

³²Погляне Він на землю — й вона затремтить, доторкнеться до гір — і вони димлять!

³³Я буду співати Господу усе життя моє, буду співати Богові моєму, поки живу.

³⁴Нехай буде приємна Йому пісня моя, Господом буду радіти!

³⁵Нехай щезнуть грішники із землі, і беззаконників нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!