Read Біблія, Куліш Псалми 118 Bible Online

Псалми 118 - Біблія, Куліш bible

Псалми 118

¹Блаженні непорочні в дорозі, що ходять у Законі Господнім!

²Блаженні, хто свідчення Його зберігає, хто всім серцем шукає Його,

³хто кривди не робить, хто ходить путями Його!

⁴Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.

⁵О, коли б дороги мої були спрямовані так, щоб постанови Твої берегти.

⁶Не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!

⁷Я буду прославляти Тебе щирим серцем, як навчуся Твоїх справедливих законів.

⁸Буду виконувати постанови Твої, не покидай мене зовсім.

⁹Як юнак додержить стежку свою в чистоті? Коли держатиметься слів Твоїх.

¹⁰Я шукаю Тебе усім серцем моїм, не дай мені відхилитись від заповідей Твоїх.

¹¹Я заховав слово Твоє в серці моїм, щоб мені не грішити проти Тебе.

¹²Благословенний Ти, Господи, навчи мене постанов Своїх!

¹³Устами моїми звіщав я присуди уст Твоїх.

¹⁴Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством.

¹⁵Про заповіді Твої буду роздумувати і стежок Твоїх буду триматись.

¹⁶У постановах Твоїх моя радість, не забуду слова Твого!

¹⁷Чини добро рабові Своєму, і буду жити, і слово Твоє зберігати!

¹⁸Відкрий очі мої, щоб я міг побачити чудеса Закону Твого.

¹⁹На землі я чужинець,— не ховай від мене заповідей Своїх!

²⁰Умліває душа моя від повсякчасної туги за законами Твоїми.

²¹Ти докорив гордим, проклятим, що відступають від заповідей Твоїх.

²²Відверни від мене зневагу та сором, бо свідчень Твоїх дотримувався я!

²³Також вельможі сидять та змовляються проти мене, раб же Твій про постанови Твої роздумує.

²⁴Свідчення Твої — то втіха моя, порадники мої.

²⁵Душа моя повалена в порох, оживи мене за словом Твоїм.

²⁶Про дороги мої розказав я, і Ти вислухав мене; навчи мене постанов Твоїх!

²⁷Дай мені зрозуміти дорогу наказів Твоїх,— і буду роздумувати про дивні діла Твої!

²⁸Душа моя стомлена від смутку, зміцни мене за словом Твоїм.

²⁹Відверни від мене дорогу неправди і Закон Свій дай мені.

³⁰Я вибрав дорогу правди, поставив перед собою закони Твої.

³¹Приліпився я до свідчень Твоїх, Господи, не посором мене.

³²Дорогою заповідей Твоїх поспішатиму, коли Ти даси простір серцю моєму.

³³Покажи мені, Господи, дорогу наказів Твоїх, і я буду держатись її до кінця життя.

³⁴Дай мені розум, і буду берегти Закон Твій, і виконувати його всім серцем.

³⁵Дай мені ходити стежкою заповідей Твоїх, бо в тому радість моя.

³⁶Нахили серце моє до заповідей Твоїх, а не до наживи.

³⁷Відверни очі мої, щоб не бачили марноти, оживи мене на дорозі Твоїй.

³⁸Утверди для раба Твого слово Твоє, що веде до страху перед Тобою.

³⁹Відверни від мене сором, якого я боюся! Бо присуди Твої милостиві.

⁴⁰Ось я прагну наказів Твоїх, оживляй мене правдою Твоєю.

⁴¹Нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє згідно зі словом Твоїм.

⁴²І дам відповідь тим, хто ганьбить мене, бо я надіюсь на слово Твоє.

⁴³Не відіймай з уст моїх слова правди ніколи, бо я надіюсь на присуди Твої.

⁴⁴Я завжди буду триматись Закону Твого, на вічні віки.

⁴⁵Буду ходити на просторі, бо заповідей Твоїх шукаю.

⁴⁶Буду розповідати царям про свідчення Твої і не осоромлюсь.

⁴⁷Втішатимуся заповідями Твоїми, тому що я люблю їх.

⁴⁸Простягатиму руки мої до заповідей Твоїх, бо я люблю їх, роздумуватиму про постанови Твої.

⁴⁹Згадай слово Твоє до раба Твого, яким Ти підтримав мене.

⁵⁰Оце відрада моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.

⁵¹Горді глузують з мене занадто, та від Закону Твого я не відхиляюсь.

⁵²Господи, пам’ятаю я присуди Твої споконвічні,— і радію!

⁵³Обурення охопило мене через нечестивих, що покидають Закон Твій.

⁵⁴Постанови Твої були піснями моїми у домі мандрівки моєї.

⁵⁵Я вночі пам’ятаю Ім’я Твоє, Господи, і тримаюсь Закону Твого.

⁵⁶Він став рідним мені, бо я тримаюсь заповідей Твоїх.

⁵⁷Я сказав: «Доля моя, о Господи, триматись слів Твоїх».

⁵⁸Від усього серця благаю Тебе: «Учини мені милість згідно зі словом Твоїм!»

⁵⁹Я роздумував про дороги свої і спрямовував стопи мої до свідчень Твоїх.

⁶⁰Я спішив і не барився виконувати заповіді Твої.

⁶¹Тенета безбожних мене обгорнули, але не забув я Закону Твого.

⁶²Опівночі я встаю прославляти Тебе за справедливі суди Твої.

⁶³Приятель я всім, хто боїться Тебе і заповіді Твої шанує.

⁶⁴Милосердя Твого, о Господи, повна земля,— навчи мене постанов Твоїх.

⁶⁵Добре Ти вчинив рабу Твоєму, Господи, згідно зі словом Твоїм.

⁶⁶Навчи мене доброго розуму та знання, бо в заповіді Твої я вірую.

⁶⁷Доки я не страждав, блукав, та тепер тримаюсь слова Твого.

⁶⁸Ти добрий і чиниш добро,— навчи мене постанов Твоїх.

⁶⁹Горді видумують неправду проти мене, я ж усім серцем тримаюсь наказів Твоїх.

⁷⁰Зробилось нечуле, як лій, серце їхнє,— а я Законом Твоїм утішаюсь.

⁷¹Добре мені, що я постраждав, щоб навчитися постанов Твоїх.

⁷²Кращий для мене Закон уст Твоїх, ніж тисячі золота й срібла!

⁷³Руки Твої створили і укріпили мене; дай мені розуму, і я навчуся заповідей Твоїх.

⁷⁴Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я надіюся на слово Твоє.

⁷⁵Я знаю, Господи, що присуди Твої справедливі і Ти покарав мене справедливо.

⁷⁶Нехай милість Твоя буде втіхою моєю, згідно зі словом Твоїм рабові Твоєму.

⁷⁷Нехай зійде на мене милосердя Твоє,— і я буду жити, бо Закон Твій — відрада моя.

⁷⁸Нехай горді будуть посоромлені, що без причини мене гнітять, а я буду роздумувати про заповіді Твої.

⁷⁹Нехай повернуться до мене ті, що бояться Тебе і знають постанови Твої.

⁸⁰Нехай серце моє буде чисте у постановах Твоїх, щоб не осоромитися мені.

⁸¹Душа моя мліє за спасінням Твоїм, на слово Твоє я надіюсь.

⁸²За словом Твоїм гаснуть очі мої. Я питаю: «Коли Ти потішиш мене?»

⁸³Хоч я став, як той міх у диму, але не забув постанов Твоїх.

⁸⁴Скільки його, того віку, у раба Твого? Коли Ти над гонителями моїми суд учиниш?

⁸⁵Горді копали яму для мене,— вони, що не живуть за Законом Твоїм.

⁸⁶Усі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене. Допоможи мені!

⁸⁷Мало не знищили мене на землі, я ж не покинув наказів Твоїх!

⁸⁸Оживи мене за Своїм милосердям,— і буду виконувати накази уст Твоїх.

⁸⁹Навіки, Господи, слово Твоє непохитно стоїть на небесах.

⁹⁰З роду в рід правда Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть.

⁹¹Згідно з волею Твоєю все стоїть до сьогодні, бо все Тобі служить.

⁹²Якби Закон Твій не був утіхою для мене, я б загинув у недолі своїй.

⁹³Ніколи не забуду заповідей Твоїх, бо ними мене оживляєш.

⁹⁴Твій я — спаси мене, бо заповідей Твоїх я шукаю!

⁹⁵Безбожні чекають, щоб погубити мене, а я роздумую про свідчення Твої.

⁹⁶Усякій досконалості я бачив кінець, але заповідь Твоя безмірно широка.

⁹⁷Як я люблю Закон Твій! Роздумую про нього цілий день.

⁹⁸Заповіді Твої роблять мене мудрішим від ворогів моїх, бо вони зі мною навік.

⁹⁹Я став розумнішим за всіх учителів моїх, бо роздумую про свідчення Твої.

¹⁰⁰Я став мудрішим за старших, бо держуся наказів Твоїх.

¹⁰¹Від кожної злої дороги утримую ноги свої, щоб триматися слова Твого.

¹⁰²Я не ухиляюсь від присудів Твоїх, тому що Ти мене навчив.

¹⁰³Які-то солодкі слова Твої для піднебіння мого, для уст моїх солодші від меду.

¹⁰⁴Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому-то ненавиджу всяку дорогу неправди.

¹⁰⁵Слово Твоє — світильник для ноги моєї і світло для стежки моєї.

¹⁰⁶Я присяг, що буду триматись судів правди Твоєї, і дотримаю.

¹⁰⁷Я сильно пригнічений, Господи, оживи мене за словом Твоїм.

¹⁰⁸Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи мене судам Своїм!

¹⁰⁹В небезпеці завжди душа моя, та не забув я Закону Твого.

¹¹⁰Безбожні поставили пастку на мене, та я не відхилився від наказів Твоїх.

¹¹¹Я навіки свідчення Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.

¹¹²Я серце своє нахилив, щоб чинити постанови Твої навіки й на кожнім кроці.

¹¹³Помисли людські я ненавиджу, а люблю Закон Твій.

¹¹⁴Ти мій притулок і щит мій, я надіюсь на слово Твоє.

¹¹⁵Відступіть від мене, злочинці, і я буду триматися заповідей Бога мого!

¹¹⁶Підтримай мене за словом Твоїм, і я буду жити, не дай мені осоромитися в надії моїй.

¹¹⁷Підтримай мене, і буду спасенний, і буду завжди виконувати постанови Твої.

¹¹⁸Ти погорджуєш усіма, хто відступає від постанов Твоїх, бо хитрощі їхні — неправда.

¹¹⁹Ти відкидаєш усіх безбожних землі, як жужелицю, тому я люблю свідчення Твої.

¹²⁰Тіло моє тремтить від страху перед Тобою, боюся я присудів Твоїх.

¹²¹Я творив суд та справедливість, не віддавай мене ворогам моїм.

¹²²Будь запорукою рабу Твоєму на добро, нехай горді не пригноблюють мене.

¹²³Очі мої знемоглися, чекаючи на спасіння Твоє, на слово правди Твоєї.

¹²⁴Учини ж рабові Своєму за милосердям Своїм і навчи мене заповідей Твоїх.

¹²⁵Я раб Твій, зроби мене мудрим,— і свідчення Твої буду знати.

¹²⁶Час Господу діяти! Порушили Закон Твій!

¹²⁷А я люблю заповіді Твої більше від золота й щирого золота.

¹²⁸Тому всі заповіді Твої я визнаю за справедливі, ненавиджу кожну дорогу неправди.

¹²⁹Свідчення Твої чудові, тому-то душа моя тримається їх.

¹³⁰Об’явлення слова Твого просвітлює, дає розуміння простим.

¹³¹Відкриваю уста мої і зітхаю, бо чую жадобу до заповідей Твоїх.

¹³²Обернися до мене, змилосердься наді мною, як Ти робиш з тими, котрі люблять Ім’я Твоє.

¹³³Кроки мої спрямуй за словом Твоїм, не дай ніякому беззаконню запанувати наді мною.

¹³⁴Визволи мене від людського гноблення, і накази Твої буду виконувати.

¹³⁵Нехай засяє лице Твоє на раба Твого, і навчи мене настанов Своїх.

¹³⁶Потоком ллються сльози з очей моїх, бо не бережуть Закону Твого.

¹³⁷Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої!

¹³⁸Ти заповів праведні свідчення Свої і щиру правду.

¹³⁹Нищить мене ревність моя, бо вороги мої забули слова Твої.

¹⁴⁰Безмірно очищене слово Твоє, і раб Твій любить його.

¹⁴¹Малий я і погорджений, але заповідей Твоїх не забуваю.

¹⁴²Правда Твоя — правда вічна, а Закон Твій — то істина.

¹⁴³Недоля та утиск мене обгорнули, заповіді Твої — утіха моя!

¹⁴⁴Правда свідчень Твоїх вічна,— подай мені розуму, і буду жити!

¹⁴⁵Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і буду держатись настанов Твоїх.

¹⁴⁶Благаю Тебе, спаси мене, і буду виконувати Твої постанови.

¹⁴⁷Світанок я випередив та й кличу, чекаю слова Твого.

¹⁴⁸Очі мої випереджують ранкову варту, щоб мені заглиблюватись в слово Твоє.

¹⁴⁹Почуй же голос мій зі Свого милосердя, о Господи, оживи мене за присудом Твоїм.

¹⁵⁰Наблизились ті, що задумали лихо, далекі вони від Закону Твого.

¹⁵¹Ти ж близький, Господи! Всі заповіді Твої — правда.

¹⁵²Віддавна знаю я про свідчення Твої, що Ти навіки їх заснував.

¹⁵³Поглянь на горе моє і врятуй мене, бо я не забуваю Закону Твого.

¹⁵⁴Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи мене!

¹⁵⁵Спасіння далеко від безбожних, бо вони нехтують постановами Твоїми.

¹⁵⁶Велике милосердя Твоє, Господи, оживи мене згідно з присудом Твоїм.

¹⁵⁷Багато в мене ворогів і тих, що переслідують мене, але я не відвернувся від свідчень Твоїх.

¹⁵⁸Бачив я зрадників і відвертався, бо вони нехтують словом Твоїм.

¹⁵⁹Подивися: люблю я заповіді Твої,— за милосердям Своїм оживи мене, Господи!

¹⁶⁰Правда — підвалина слова Твого, а суди правди Твоєї — навіки.

¹⁶¹Князі переслідують мене безпідставно, але серце моє тремтить перед словом Твоїм.

¹⁶²Радію я слову Твоєму, ніби здобич велику знайшов.

¹⁶³Ненавиджу неправду й гидую нею, але люблю Закон Твій!

¹⁶⁴Сім разів у день я прославляю Тебе за справедливі присуди Твої.

¹⁶⁵Великий спокій мають ті, котрі люблять Закон Твій,— вони не спотикаються.

¹⁶⁶На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і виконую заповіді Твої.

¹⁶⁷Душа моя берегла свідчення Твої, і вони мені безмірно любі.

¹⁶⁸Я держуся заповідей Твоїх і свідчень Твоїх, бо перед Тобою всі дороги мої!

¹⁶⁹Нехай благання моє, Господи, дійде до Тебе, дай мені розуму за словом Твоїм!

¹⁷⁰Нехай молитва моя прийде перед лице Твоє,— за словом Своїм мене визволи!

¹⁷¹Нехай уста мої хвалу вимовляють, бо Ти навчаєш мене настанов Своїх.

¹⁷²Нехай язик мій звіщає слово Твоє, бо всі заповіді Твої — справедливість.

¹⁷³Нехай рука Твоя буде в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.

¹⁷⁴Я прагну спасіння Твого, Господи, а Закон Твій — то втіха моя!

¹⁷⁵Нехай душа моя живе й Тебе хвалить, і суди Твої нехай допоможуть мені.

¹⁷⁶Я блукаю, немов та овечка загублена,— пошукай же раба Свого, бо заповідей Твоїх я не забув!