Read Біблія, Куліш Приповiстi 17 Bible Online

Приповiстi 17 - Біблія, Куліш bible

Приповiстi 17

¹Кращий кусок хліба черствого зі спокоєм, ніж дім, повний зарізаної худоби з незгодою.

²Мудрий раб панує над безпутним сином і розділить спадщину між братами.

³Плавильня для срібла, а горно для золота, серця ж випробовує Господь.

⁴Злочинець зважає на уста облудні, а неправдомовець слухає язика зіпсованого.

⁵Хто глузує з бідного, ображає Творця його, хто радіє з нещастя, той не залишиться непокараним.

⁶Внуки — вінець старих людей, а слава дітей — батьки їхні.

⁷Поважна мова не личить нерозумному, а тим більше князеві — уста брехливі.

⁸Хабар в очах його власника — самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

⁹Той, хто приховує провину, шукає любові, а хто знову пригадує її — розлучає приятелів.

¹⁰Докір більше проймає мудрого, ніж сто ударів нерозумного.

¹¹Підбурювач шукає тільки бунту, тому жорстокий вісник буде посланий на нього.

¹²Краще людині зустріти ведмедицю, в котрої забрано дітей, ніж нерозумного з його глупотою.

¹³Хто відплачує злом за добро,— не відступить зло від дому його.

¹⁴Початок суперечки як прорив води, тому залиши суперечку ще перед початком її.

¹⁵Хто виправдує несправедливого і хто осуджує праведного — обидва мерзота перед Господом.

¹⁶До чого скарб в руках нерозумного, щоб набути мудрість, коли в нього нема розуму?

¹⁷Друг любить в усякий час і, як брат, з’явиться в час нещастя.

¹⁸Людина, позбавлена розуму, дає руку і ручається за ближнього свого.

¹⁹Хто любить сварку, любить гріх, а хто високо піднімає ворота свої, той шукає падіння.

²⁰Лукаве серце не знайде добра, а хто має лукавий язик, впаде в біду.

²¹Хто родить нерозумного — то на свій смуток, батько нерозумного не зазнає радості.

²²Веселе серце — як добрі ліки, а дух пригнічений висушує кістки.

²³Безбожний бере подарунки з пазухи, щоб викривити дороги правосуддя.

²⁴Мудрість перед лицем розумного, а очі нерозумного на кінці землі.

²⁵Нерозумний син — досада батькові своєму і гіркота для матері своєї.

²⁶Не добре карати справедливого, і бити шляхетного за справедливість.

²⁷Хто стримує слова свої, той володіє знаннями, а людина розумна холоднокровна.

²⁸І нерозумний, коли мовчить, здається мудрим, а хто закриває уста свої — розумним.