Read Біблія, Куліш Приповiстi 20 Bible Online

Приповiстi 20 - Біблія, Куліш bible

Приповiстi 20

¹Вино — зрадливе, міцний напій — буйний, хто захоплюється ними, немудрий.

²Гнів царя — як рик лева: хто доводить його до гніву — грішить проти самого себе.

³Честь для людини — сварку припинити, а кожний нерозумний розпочинає сварку.

⁴Лінивий не оре з осені; буде жебрати в жнива, та не матиме нічого.

⁵Помисли в серці людини — як глибока вода, але людина розумна вичерпає її.

⁶Багато людей вихваляють своє милосердя, але правдиву людину хто знаходить?

⁷Праведний ходить в своїй невинності — блаженні і діти його після нього.

⁸Цар, котрий на престолі суду сидить, всяке зло очима своїми розганяє.

⁹Хто може сказати: «Я очистив серце моє, я чистий від гріха мого»?

¹⁰Неоднакова вага, неоднакова міра, одне і друге — гидота перед Господом.

¹¹Навіть дитя можна пізнати з учинків його, чи правильною і чистою буде поведінка його.

¹²Вухо, що чує, і око, що бачить,— кожне з них сотворив Господь.

¹³Не люби спати, щоб ти не дійшов до злиднів. Відкрий очі твої, і наситишся хлібом.

¹⁴«Недобре! Недобре!» — говорить той, що купує, а як відійде, то хвалиться.

¹⁵Є багато золота і перлів, але уста розумні — найдорожча оздоба.

¹⁶Візьми одежу його, бо він ручався за чужого, і візьми заставу з нього за чужинку.

¹⁷Хліб від обману солодкий для людини, але потім рот її наповниться жорствою.

¹⁸Наміри зміцнюються радою, і мудрими порадами веди війну.

¹⁹Хто ходить наклепником, виявляє таємницю, а хто розкриває широко рота, з тим не спілкуйся.

²⁰Хто кляне батька свого та матір свою, того світильник погасне серед глибокої темряви.

²¹Спадок, поспішно набутий спочатку, не буде потім благословенний.

²²Не говори: «Я відплачу за зло» — май надію на Господа, і Він допоможе тобі.

²³Вага неоднакова — мерзота для Господа, і шальки фальшиві не добрі.

²⁴Кроки людини — від Господа. Як же людині розпізнати дорогу свою?

²⁵Сіть для людини — необачно давати обітницю, а після обітниці роздумувати.

²⁶Мудрий цар розвіє безбожних і поверне на них колесо.

²⁷Дух людини — світильник Господній, що вивідує всі глибини серця.

²⁸Милосердя та правда бережуть царя, і престол його підтримує милість.

²⁹Слава молодих людей — сила їхня, а краса старших — сивина.

³⁰Синяки від побоїв — лікування проти зла, так само й удари, які доходять аж до нутра.