Read Біблія, Куліш Екклезiяст 2 Bible Online

Екклезiяст 2 - Біблія, Куліш bible

Екклезiяст 2

¹Сказав я у серці моєму: «Дай, випробую я тебе веселощами,— насолодися добром!» Але і це — марнота!

²Про сміх сказав я: «Глупота!», а про веселощі: «Що вони приносять?»

³Я задумав у серці моєму насолоджувати тіло моє вином і, тим часом, як серце моє керувалося мудрістю, дотримуватися і глупоти, доки не побачу, що добре для синів людських, які повинні трудитися під небом у недовгі дні свого життя.

⁴Я поробив великі справи: побудував собі доми, посадив собі виноградники,

⁵запровадив для себе сади та гаї, і насадив у них всякі плодові дерева;

⁶зробив собі водойми, щоб поливати з них гаї, в яких виростають дерева;

⁷придбав собі слуг та служниць, і домашня челядь була у мене; також великої та дрібної худоби було у мене більше, ніж у всіх, що були в Єрусалимі до мене.

⁸Я зібрав собі срібла, золота та коштовностей від царів та країн; завів у себе співців та співачок і насолоду синів людських, жінок та наложниць.

⁹І зробився я великим та багатим більше за всіх, що були переді мною в Єрусалимі; і мудрість моя була зі мною.

¹⁰Чого б очі мої не побажали, я не відмовляв їм, не забороняв серцю моєму ніяких веселощів, тому що серце моє раділо в усіх трудах моїх, і це було моєю часткою від усіх трудів моїх.

¹¹І оглянувся я на все, що зробили руки мої, і на працю, якою я трудився, виконуючи її: і ось усе — марнота та ловлення вітру, і немає від неї користі під сонцем!

¹²І звернувся я, щоб глянути на мудрість, безумство і глупоту: бо що зробить людина, що прийде після царя? Тільки те, що вже робилося.

¹³І побачив я, що перевага мудрості над глупотою така ж, як перевага світла над темрявою.

¹⁴У мудрого очі його — в голові його, а нерозумний ходить у темряві; але я дізнався, що одна доля спіткає їх усіх.

¹⁵І сказав я у серці моєму: «І мене також спіткає така доля, як і нерозумного: для чого ж я став дуже мудрим?» І сказав я у серці моєму, що і це — марнота;

¹⁶тому що мудрого, як і нерозумного, не будуть пам’ятати вічно; у майбутні дні все забудеться, і мудрий помирає так само, як нерозумний.

¹⁷І зненавидів я життя, бо огидним стало мені все, що робиться під сонцем; тому що все — марнота та ловлення вітру!

¹⁸І зненавидів я всю працю мою, якою трудився під сонцем, тому що повинен залишити все те людині, яка буде після мене.

¹⁹І хто знає: чи мудра буде вона, чи нерозумна. А вона буде розпоряджатися всіма трудами моїми, якими я трудився і якими виявив себе мудрим під сонцем. І це — марнота!

²⁰І звернувся я, щоб переконати серце моє зректися всієї праці, якою я трудився під сонцем,

²¹бо буває людина, що трудиться мудро, зі знанням і успіхом, і повинна віддати все людині, яка не трудилася над тим. Це також марнота та велике зло!

²²Бо що буде мати людина від усіх трудів своїх і турботи серця свого, коли вона працює під сонцем?

²³Тому що всі дні її — скорботи, і труди її — неспокій; навіть і вночі серце її не знає спокою. І це — марнота!

²⁴Нема нічого кращого для людини, щоб їсти, пити та насолоджувати свою душу від праці своєї. Я побачив, що і це — від руки Божої;

²⁵тому що хто може їсти і хто може насолоджуватися без Нього?

²⁶Бо людині, яка добра перед лицем Його, Він дає мудрість, і знання, і радість; а грішнику дає турботу збирати та накопичувати, щоб потім віддати тому, хто добрий перед лицем Божим. І це — марнота та ловлення вітру!