Read Біблія, Куліш Екклезiяст 3 Bible Online

Екклезiяст 3 - Біблія, Куліш bible

Екклезiяст 3

¹Всьому свій час, і час усякій справі під небом:

²час народжуватися, і час помирати, час насаджувати, і час виривати посаджене,

³час убивати, і час лікувати, час руйнувати, і час будувати,

⁴час плакати, і час сміятися, час сумувати, і час веселитись,

⁵час розкидати каміння, і час збирати каміння, час обіймати, і час ухилятися від обіймів,

⁶час шукати, і час втрачати, час зберігати, і час розкидати,

⁷час роздирати, і час зшивати, час мовчати, і час говорити,

⁸час любити, і час ненавидіти, час війні, і час миру.

⁹Яка користь трудівникові від того, над чим він трудиться?

¹⁰Бачив я цю турботу, яку дав Бог синам людським, щоб вони трудилися над нею.

¹¹Усе Він створив прекрасним у свій час, і вклав вічність у серце їхнє, хоча людина не може від початку до кінця осягнути діл, які Бог чинить.

¹²Я зрозумів, що немає для них нічого кращого, як веселитися та чинити добро в житті своєму.

¹³І якщо якась людина їсть і п’є, і бачить добро у кожній праці своїй, то це — дар Божий.

¹⁴Я знаю, що все, що чинить Бог, перебуває навік: до того не можна нічого додати і від того не можна нічого відняти; Бог робить так, щоб благоговіли перед лицем Його.

¹⁵Те, що було — те і є, а те, що буде — вже було; бо Бог відновлює минуле.

¹⁶Ще я бачив під сонцем: на місці правосуддя — кривда; на місці справедливості — беззаконня.

¹⁷І сказав я у серці своєму: «Праведного та безбожного буде судити Бог; тому що є час для всякої справи і для всякого вчинку».

¹⁸Сказав я у серці своєму про синів людських: Бог випробував їх, щоб вони бачили, що вони самі по собі тварини;

¹⁹тому що доля синів людських і доля тварин — доля одна: як ті вмирають, так вмирають і ці, і одне дихання у всіх, і немає в людини переваги над худобою, тому що все — марнота!

²⁰Все йде в одне місце: все було створено з пороху і все повернеться у порох.

²¹Хто знає, чи дух синів людських підіймається вгору, і чи сходить дух тварин униз, у землю?

²²Отже, побачив я, що немає нічого кращого, як насолоджуватися людині справами своїми: тому що це її доля; бо хто приведе її подивитися на те, що буде після неї?