Read Біблія, Куліш Екклезiяст 5 Bible Online

Екклезiяст 5 - Біблія, Куліш bible

Екклезiяст 5

¹Не поспішай устами своїми, і серце твоє нехай не поспішає вимовити слово перед Богом; тому що Бог на небі, а ти на землі; тому слова твої нехай будуть нечисленні.

²Бо, як сновидіння бувають від багатьох турбот, так голос нерозумного пізнається із безлічі слів.

³Коли даєш обітницю Богу, то не барися виконати її, тому що Він не прихильний до нерозумних: що обіцяв,— виконай.

⁴Краще тобі не обіцяти, ніж обіцяти і не виконати.

⁵Не дозволяй устам твоїм вводити у гріх тіло твоє, і не говори перед ангелом Божим: «Це помилка!» Для чого тобі робити, щоб прогнівався Бог на слово твоє і зруйнував справу рук твоїх?

⁶Бо у безлічі сновидінь, як і в безлічі слів,— багато марноти; але ти бійся Бога.

⁷Якщо ти побачиш в якомусь краї пригнічення бідного і порушення суду та правди, то не дивуйся цьому: тому що над високим наглядає вищий, а над ними — ще вищий;

⁸а зверхність над країною в цілому має цар, який піклується про країну.

⁹Хто любить срібло, той не насититься сріблом, і хто любить багатство, тому немає користі від того. І це — марнота!

¹⁰Примножується майно, примножуються і ті, що споживають його; і яка користь для того, хто володіє ним? Хіба тільки дивитися очима своїми.

¹¹Солодкий сон у того, хто працює, чи мало, чи багато він з’їсть; а пересичення багатого не дає йому заснути.

¹²Тяжку недугу я бачив під сонцем: багатство, що зберігається власником йому ж на шкоду.

¹³І гине це багатство від нещасних випадків; він народив сина, а у нього в руках немає нічого.

¹⁴Як вийшов він голим з утроби матері своєї, таким і відходить, яким прийшов, і нічого не візьме від праці своєї, що міг би він понести у руці своїй.

¹⁵І це тяжке лихо: яким він прийшов, таким і відходить. Яка ж користь йому, що він трудився на вітер?

¹⁶А він у всі свої дні їв у темряві, мав багато смутку, прикростей та досади.

¹⁷Ось що я знайшов добре і приємне: їсти, пити та насолоджуватися добром у всій праці своїй, якою людина трудиться під сонцем у всі дні життя свого, які дав їй Бог; тому що це її доля.

¹⁸І якщо якійсь людині Бог дав багатство та майно, і дав їй владу користуватися ними, і брати свою частку, і насолоджуватися від праці своєї, то це дар Божий.

¹⁹Недовго будуть у неї в пам’яті дні життя її; тому Бог і винагороджує її радістю серця її.