Read Біблія, Куліш Iсая 10 Bible Online

Iсая 10 - Біблія, Куліш bible

Iсая 10

¹«Горе тим, що видають несправедливі закони і пишуть жорстокі рішення,

²щоб відправляти бідних без правосуддя і позбавляти права убогих з народу Мого, щоб удовиць зробити здобиччю своєю і пограбувати сиріт.

³І що ви будете робити у день відвідання, коли прийде загибель здалеку? До кого звернетеся по допомогу? І де залишите багатство ваше?

⁴Без Мене зігнуться між в’язнями і впадуть між убитими». При усьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще піднята.

⁵«О Ашшуре, жезле гніву Мого! І бич у руці його — Моє обурення!

⁶Я пошлю його проти безбожного народу і проти народу, що гнівить Мене, дам йому повеління вчинити грабіж і взяти здобич і потоптати його, як грязь на вулицях.

⁷Але він не так розуміє і не так думає серце його, у нього буде на серці — зруйнувати і знищити чимало народів.

⁸Бо він скаже: ”Чи не всі царі — мої князі?

⁹Хіба Калне не те саме, що Кархеміш? Хамат чи не те саме, що Арпад? Самарія чи не те саме, що Дамаск?

¹⁰Оскільки рука моя оволоділа царствами ідольськими, в яких кумирів більше, ніж у Єрусалимі й Самарії,

¹¹то чи не зроблю так само з Єрусалимом і з його богами, як зробив із Самарією та ідолами її?”»

¹²І буде, коли Господь звершить усе діло Своє на горі Сіон і в Єрусалимі, скаже: «Подивлюся на успіх гордовитого серця царя ассирійського і на марнославство високо піднятих очей його.

¹³Він говорить: ”Силою руки моєї і мудрістю моєю я зробив це, тому що я розумний: і пересуваю межі народів, і розграбовую скарби їхні, і скидаю з престолів, як велетень!

¹⁴І рука моя захопила багатство народів, мов гнізда, і як забирають залишені у них яйця, так забрав я всю землю, і ніхто не поворухнув крилом, і не відкрив рота, і не пискнув”».

¹⁵Чи величається сокира перед тим, хто рубає нею? Чи пишається пилка перед тим, хто тягне її? Ніби жезл повстає проти того, хто піднімає його, ніби палиця піднімається на того, хто не дерево!

¹⁶Тому Господь, Господь Саваот, пошле чахлість на повних його, і між знаменитими його запалить полум’я, як полум’я вогню.

¹⁷Світло Ізраїля буде вогнем, і Святий його — полум’ям, яке спалить і пожере терня його та бур’ян його в один день,

¹⁸і знищить його розкішний ліс і сад його, від душі до тіла, і він буде, як помираючий хворий.

¹⁹І залишок дерев лісу його буде такий нечисленний, що дитина зможе зробити перепис.

²⁰І буде у той день: залишок Ізраїля й ті з дому Якова, що спаслися, не будуть більше покладатися на того, хто поразив їх, але щирим серцем будуть покладатися на Господа, Святого Ізраїлевого.

²¹Залишок навернеться, залишок Якова — до Бога сильного.

²²Бо хоч би народу в тебе, Ізраїлю, було стільки, скільки піску морського, тільки залишок його навернеться. Знищення призначено, щоб виповнилася справедливість,

²³бо визначене знищення звершить Господь, Господь Саваот, по всій землі.

²⁴Тому так говорить Господь, Господь Саваот: «Народе Мій, що живеш на Сіоні! Не бійся Ашшура. Він поразить тебе палицею і тростину свою підніме на тебе, як Єгипет.

²⁵Ще трохи, зовсім небагато, і мине Моє обурення, і лють Моя обернеться на знищення їх».

²⁶І підніме Господь Саваот на нього бич, як у час поразки Мадіама біля скелі Орева, або як простяг палицю на море, і простягне його, як на Єгипет.

²⁷І буде у той день: зніметься його тягар з твоїх плеч, і ярмо його — з шиї твоєї, і розпадеться ярмо від жиру.

²⁸Він іде на Айят, проходить Мігрон, у Міхмасі складає свої запаси.

²⁹Проходять ущелини, у Ґеві їхня ночівля, Рама трясеться, Ґів’а Саулова розбіглася.

³⁰Заголоси ти, дочко Ґалліма, нехай почує тебе Лаїш, бідний Анатот!

³¹Мадмена розбіглася, жителі Ґевіма поспішають утікати.

³²Ще день простоїть він у Нові; погрожує рукою своєю горі Сіон, пагорбу єрусалимському.

³³Ось Господь, Господь Саваот, страшною силою зірве гілки дерев, і ті, що величаються зростом, будуть зрубані, високі — повалені на землю.

³⁴І вирубає хащу лісу залізом, і Ливан упаде від Всемогутнього.