Read Біблія, Куліш Iсая 2 Bible Online

Iсая 2 - Біблія, Куліш bible

Iсая 2

¹Слово, що було у видінні до Ісаї, сина Амосового, про Юдею та Єрусалим.

²І буде в останні дні, гора дому Господнього буде поставлена на вершині гір і підніметься над пагорбами, і поспішать до неї всі народи.

³І піде багато народів, і скажуть: «Давайте зійдемо на гору Господню, у дім Бога Якова, і Він навчить нас шляхів Своїх, і будемо ходити стежками Його». Бо з Сіону вийде Закон, і слово Господнє — з Єрусалима.

⁴І буде Він судити народи, і викриє багато племен. І перекують мечі свої на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підніме меча народ на народ, і не будуть більше вчитися воювати.

⁵О доме Якова! Прийдіть і будемо ходити у світлі Господньому.

⁶Але Ти відкинув народ Твій, дім Якова, тому що вони багато чим наповнилися зі сходу: і чаклуни у них, як у филистимлян, і з синами чужинців вони спілкуються.

⁷І наповнилася земля його сріблом та золотом, і немає числа скарбам його. І наповнилася земля його кіньми, і немає числа колісницям його.

⁸І наповнилася земля його ідолами, вони поклоняються зробленому руками своїми, тому, що зробили пальці їхні.

⁹І поклонилася людина, і принизився чоловік,— і Ти не простиш їм.

¹⁰Іди у скелю і сховайся у землю від страху перед Господом і від сяйва величі Його.

¹¹Поникнуть горді погляди людей, і високе людське принизиться, один Господь буде звеличений того дня.

¹²Бо гряде день Господа Саваота на все горде й зарозуміле і на все звеличене,— і воно буде принижене,

¹³і на всі кедри ливанські, високі та горді, і на всі дуби башанські,

¹⁴і на всі високі гори, і на всі пагорби, що підносяться,

¹⁵і на кожну високу вежу, і на кожну міцну стіну,

¹⁶і на всі кораблі таршіські, і на всі їхні принадні прикраси.

¹⁷І повалиться людська гордість, і високе людське принизиться, один Господь буде високий того дня,

¹⁸й ідоли зовсім зникнуть.

¹⁹І ввійдуть люди в ущелини скель та у прірви землі

²⁰У той день людина викине кротам і кажанам ідолів своїх срібних і золотих ідолів своїх, яких зробила собі для поклоніння їм,

²¹щоб увійти в ущелини скель і в розпадини гір від страху Господа і від слави величі Його, коли Він прийде покарати землю.

²²Не надійтеся ви на людину, дихання якої у ніздрях її, бо що вона значить?