Read Біблія, Куліш Iсая 26 Bible Online

Iсая 26 - Біблія, Куліш bible

Iсая 26

¹У той день будуть співати цю пісню у землі Юдиній: «У нас місто міцне! Він дав спасіння замість стіни та валу.

²Відчиніть ворота, нехай увійде народ праведний, який зберігає істину.

³Твердого духом Ти зберігаєш у повному мирі, бо він уповає на Тебе.

⁴Завжди надійтеся на Господа, бо Господь Бог є твердиня вічна!

⁵Він принизив тих, що жили на висоті, повалив місто, що високо стояло, повалив на землю, кинув його у порох.

⁶Ноги бідних, стопи вбогих топчуть його.

⁷Шлях праведника прямий, Ти вирівнюєш стежку праведника.

⁸І на дорозі судів Твоїх, Господи, ми уповали на Тебе: до Імені Твого і до спогадів про Тебе прагнула душа наша.

⁹Душею моєю я прагнув до Тебе вночі, і духом моїм я буду шукати Тебе з раннього ранку, бо коли суди Твої звершаються на землі, тоді мешканці світу навчаються правди.

¹⁰Якщо безбожний буде помилуваний, то не навчиться він правди, буде чинити злочини на землі справедливих і не буде дивитися на велич Господа.

¹¹Господи! Рука Твоя була високо піднята, але вони не бачили її. Побачать і посоромляться ті, що ненавидять Твій народ, вогонь пожере ворогів Твоїх.

¹²Господи! Ти даруєш нам мир, бо і всі справи наші Ти влаштовуєш для нас.

¹³Господи, Боже наш! Інші володарі, крім Тебе, панували над нами, але тільки Тебе, Твоє Ім’я ми славимо.

¹⁴Мертві не оживуть, велетні не встануть, тому що Ти відвідав і знищив їх, і знищив усяку пам’ять про них.

¹⁵Ти примножив народ, Господи, примножив народ — прославив Себе, поширив усі межі землі.

¹⁶Господи! У біді він шукав Тебе, виливав тихе моління, коли покарання Твоє осягало його.

¹⁷Як вагітна жінка, коли настає час пологів, мучиться, волає від болю свого, так були ми перед Тобою, Господи.

¹⁸Були вагітні, мучилися,— і народжували, ніби вітер, ми не дали землі спасіння, й інші жителі всесвіту не впали.

¹⁹Оживуть померлі Твої, воскреснуть мертві тіла! Пробудіться і співайте, мешканці пороху, бо роса Твоя — роса рослин, і земля викине мертвих».

²⁰Піди, народе мій, увійди у покої твої і замкни за собою двері твої, сховайся на мить, доки не мине гнів.

²¹Бо ось Господь виходить з оселі Своєї покарати мешканців землі за їхнє беззаконня, і земля відкриє поглинуту нею кров і вже не сховає убитих своїх.