Read Біблія, Куліш Iсая 29 Bible Online

Iсая 29 - Біблія, Куліш bible

Iсая 29

¹«Горе Аріелу, Аріелу, місту, в якому жив Давид! Додайте рік до року; нехай свята закінчать свій круг.

²І стисну Я Аріел, і буде плач і нарікання; але він залишиться у Мене, як Аріел.

³Я розташуюся станом навколо тебе, стисну тебе вартою і збудую проти тебе укріплення.

⁴І будеш принижений, із землі будеш говорити, і приглушено буде звучати мова твоя з-під пороху, і голос твій буде, як голос черевомовця, і з-під пороху шепотіти будуть уста твої.

⁵Безліч ворогів буде у тебе, як дрібний порох, і полчище лютих, як полова, що розлітається; і це станеться раптово, зненацька».

⁶Господь Саваот відвідає тебе громом і землетрусом, і сильним голосом, і бурею, і вихром, і полум’ям всепоглинаючого вогню.

⁷І як сон, як нічне сновидіння, буде безліч усіх народів, які воюють проти Аріела, та всіх, що виступили проти нього і його укріплень, і тих, що стиснули його.

⁸І як голодному сниться, ніби він їсть, але прокидається, і душа його голодна; і як спраглому сниться, ніби він п’є, але прокидається, і ось він знемагає, і душа його спрагла — так буде і з безліччю усіх народів, які воюють проти гори Сіон.

⁹Вражайтеся і дивуйтеся: вони осліпили інших, і самі осліпли; вони п’яні, але не від вина,— хитаються, але не від п’янкого напою;

¹⁰бо Господь навів на вас дух сонливості і зімкнув очі ваші, пророки, і затьмарив ваші голови, прозорливці.

¹¹І всяке пророцтво для вас те саме, що слова в запечатаній книзі, яку подають тому, хто вміє читати книгу, і говорять: «Прочитай її», а той відповідає: «Не можу, бо вона запечатана».

¹²І передають книгу тому, хто не вміє читати, і говорять: «Прочитай її»; і той відповідає: «Я не вмію читати».

¹³І сказав Господь: «Оскільки цей народ наближається до Мене устами своїми, і язиком своїм шанує Мене, а серце його далеко від Мене, і благоговіння їхнє переді Мною — лише вивчення людських заповідей;

¹⁴то ось Я ще незвичайно вчиню з цим народом, вчиню дивне чудо, так що мудрість мудреців його загине, і розуму у розумних його не стане».

¹⁵Горе тим, які думають сховатися у глибині, щоб свій намір приховати від Господа, які роблять справи свої у темноті й говорять: «Хто побачить нас? І хто впізнає нас?»

¹⁶Яка нерозсудливість! Хіба можна вважати гончара глиною? Чи скаже виріб про того, хто зробив його: «Не він зробив мене»? І чи скаже твір про художника свого: «Він не розуміє»?

¹⁷Ще трохи, зовсім трохи, і Ливан хіба не перетвориться на сад, а сад чи не будуть вважати лісом?

¹⁸І в той день глухі почують слова книги; із пітьми та мороку прозріють очі сліпих.

¹⁹І змучені більше і більше будуть радіти в Господі, і бідні люди будуть торжествувати Святим Ізраїля,

²⁰бо не буде більше кривдника, і ганьбитель зникне, і будуть знищені усі прибічники неправди,

²¹які заплутують людину в словах, а тому, хто вимагає суду, біля воріт розставляють пастки, і відштовхують праведного.

²²Тому про дім Якова так говорить Господь, Який відкупив Авраама: «Тепер Яків не буде у соромі, і лице його більше не зблідне.

²³Бо коли побачить у себе дітей своїх, діла рук Моїх, то вони свято будуть шанувати Ім’я Моє і свято шанувати Святого Яковового, і благоговіти перед Богом Ізраїлевим.

²⁴Тоді ті, що блукають духом, пізнають мудрість, і непокірливі навчаться покірності».