Read Біблія, Куліш Iсая 36 Bible Online

Iсая 36 - Біблія, Куліш bible

Iсая 36

¹Чотирнадцятого року царювання Єзекії, Санхерів, цар ассирійський, пішов проти всіх укріплених міст Юдеї і взяв їх.

²І послав цар ассирійський з Лахіша в Єрусалим до царя Єзекії рабсака з великим військом; і він зупинився біля водопроводу верхнього ставу на дорозі до поля білильного.

³І вийшов до нього Еліаким, син Хілкії, начальник палацу, і писар Шевна, і Йоах, син Асафа, головний писар.

⁴І сказав їм рабсак: «Скажіть Єзекії: ”Так говорить цар великий, цар ассирійський: що це за надія, на яку ти надієшся?

⁵Я думаю, що це лише пусті слова, а для війни потрібні рада і сила; отже, на кого ти покладаєшся, що відійшов від мене?

⁶Ось ти покладаєшся на Єгипет, на цю надламану тростину, яка, якщо хтось на неї зіпреться, ввійде тому в руку і проколе її! Такий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього.

⁷А якщо скажеш мені: ”На Господа, Бога нашого, ми надіємось”, то чи на того, якого висоти і жертовники Єзекія відмінив і сказав Юді та Єрусалиму: ”Перед цим тільки жертовником поклоняйтеся”?

⁸Отже, вступи в союз з паном моїм, царем ассирійським. Я дам тобі дві тисячі коней. Чи можеш знайти собі вершників на них?

⁹І як ти хочеш примусити відступити вождя, одного з найменших рабів володаря мого, сподіваючись на Єгипет, заради колісниць і коней?

¹⁰Та хіба я без волі Господньої пішов на цю землю, щоб розорити її? Господь сказав мені: ”Піди на землю цю і розори її”».

¹¹І сказали Еліаким, Шевна та Йоах рабсаку: «Говори рабам твоїм по-арамейськи, бо ми розуміємо, а не говори з нами по-юдейськи, вголос при народі, який на стіні».

¹²І сказав рабсак: «Хіба тільки до пана твого і до тебе послав мене володар мій сказати ці слова? Ні, також і до людей, які сидять на стіні, щоб їсти кал свій і пити сечу свою з вами».

¹³І встав рабсак, і проголосив гучним голосом по-юдейськи, і сказав: «Слухайте слово царя великого, царя ассирійського!

¹⁴Так говорить цар: ”Нехай не зваблює вас Єзекія, тому що він не може врятувати вас;

¹⁵і нехай Єзекія не подає вам надію на Господа, говорячи: «Спасе нас Господь; це місто не буде віддане в руки царя ассирійського»”.

¹⁶Не слухайте Єзекію, бо так говорить цар ассирійський: ”Примиріться зі мною і вийдіть до мене, і нехай кожен їсть плоди виноградної лози своєї і своєї смоковниці, і нехай кожен п’є воду зі свого колодязя,

¹⁷доки я не прийду і не візьму вас у землю таку ж, як і ваша земля, у землю хліба та вина, в землю плодів та виноградників”.

¹⁸Отже, нехай не зваблює вас Єзекія, говорячи: ”Господь врятує нас”. Чи врятували боги народів, кожен свою землю, від руки царя ассирійського?

¹⁹Де боги Хамата й Арпада? Де боги Сефарваїма? Чи врятували вони Самарію від руки моєї?

²⁰Який з усіх богів цих земель урятував землю свою від руки моєї? То невже Господь врятує Єрусалим від руки моєї?»

²¹Але вони мовчали і не відповідали йому жодного слова, бо від царя був даний наказ: «Не відповідайте йому».

²²І прийшов Еліаким, син Хілкії, начальник палацу, і писар Шевна, і Йоах, син Асафа, головний писар, до Єзекії у розідраному одязі і переказали йому слова рабсака.