Read Біблія, Куліш Iсая 37 Bible Online

Iсая 37 - Біблія, Куліш bible

Iсая 37

¹Коли це почув цар Єзекія, то роздер одяг свій і покрився веретищем, і пішов у дім Господній;

²і послав Еліакима, начальника палацу, і писаря Шевну, і старших священників, покритих веретищами, до пророка Ісаї, сина Амосового.

³І вони сказали йому: «Так говорить Єзекія: ”Цей день — день скорботи, покарання та посоромлення, бо немовлята дійшли до отвору материнської утроби, а сили немає родити.

⁴Можливо, почує Господь, Бог твій, слова рабсака, якого послав цар ассирійський, володар його, хулити Бога живого і ганьбити словами, які чув Господь, Бог твій; піднеси ж молитву про тих, що залишилися, які поки ще живі”».

⁵І прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї.

⁶І сказав їм Ісая: «Так скажіть володарю вашому: ”Так говорить Господь: не бійся слів, що ти чув, якими ганьбили Мене слуги царя ассирійського.

⁷Ось Я пошлю на нього дух, і він почує звістку, і повернеться у свою землю, і Я уражу його мечем у землі його”».

⁸І повернувся рабсак, і знайшов царя ассирійського, що воював проти Лівни; бо він чув, що той відійшов від Лахіша.

⁹І почув він про Тіргака, царя ефіопського таке: «Ось він вийшов воювати з тобою». Почувши це, він послав до Єзекії послів, сказати:

¹⁰«Так скажіть Єзекії, царю юдейському: ”Нехай не обманює тебе Бог твій, на Якого ти надієшся, думаючи: «Не буде відданий Єрусалим в руки царя ассирійського».

¹¹Ось ти чув, що зробили царі ассирійські з усіма землями, зруйнувавши їх; а ти вцілієш?

¹²Боги народів, яких розорили батьки мої, чи спасли їх, чи спасли Ґозан, і Харан, і Рецеф, і синів Едена, що у Телассарі?

¹³Де цар Хамата, цар Арпада, цар міста Сефарваїма, Гени та Івви?”»

¹⁴Єзекія взяв лист із руки послів, прочитав його, пішов у дім Господній і розгорнув його Єзекія перед лицем Господнім;

¹⁵і молився Єзекія перед лицем Господнім, і говорив:

¹⁶«Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти один Бог усіх царств землі; Ти створив небо і землю.

¹⁷Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй; відкрий, Господи, очі Твої і подивись, і почуй слова Санхеріва, який послав ганьбити Тебе, Бога живого.

¹⁸Правда, Господи! Царі ассирійські спустошили всі народи та землі їхні

¹⁹і покидали богів їхніх у вогонь; але це були не боги, а вироби рук людських, дерево і камінь, тому і знищили їх.

²⁰І нині, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його; і дізнаються усі царства землі, що Ти, Господи, Бог єдиний».

²¹І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати: «Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: ”Я почув про що ти молився Мені, про Санхеріва, царя ассирійського.

²²Ось слово, яке Господь прорік про нього: знехтує тебе, посміється з тебе дівчина, дочка Сіона, похитає тобі вслід головою дочка Єрусалима.

²³Кого ти хулив та ганьбив? І на кого підняв голос і так високо підніс очі твої? На Святого Ізраїлевого.

²⁴Через рабів твоїх ти зневажав Господа і сказав: «З безліччю колісниць моїх я зійшов на висоту гір, на ребра Ливану, і зрубав високі кедри його, добірні кипариси його, і прийшов на саму вершину його, в гущавину саду його;

²⁵і відкопував я, і пив воду; і ступнями ніг моїх осушу всі ріки єгипетські».

²⁶Хіба ти не чув, що Я здавна зробив це, у давні дні наперед постановив це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш укріплені міста, перетворюючи їх на купи руїн?

²⁷І жителі їхні зробилися безсилі, тремтять і залишаються в соромі; вони стали, як трава на полі і ніжна зелень, як паростки на покрівлях і як попалене збіжжя, яке не доспіло.

²⁸Чи сядеш ти, чи вийдеш, чи ввійдеш, Я знаю все, знаю і зухвалість твою проти Мене.

²⁹За твою зухвалість проти Мене і за те, що зарозумілість твоя дійшла до вух Моїх, Я вкладу кільце Моє у ніздрі твої і вуздечку Мою в рот твій, і поверну тебе назад тією ж дорогою, якою ти прийшов.

³⁰І ось тобі, Єзекіє, ознака: їжте у цей рік те, що виросло від самосійного зерна, і на другий рік те, що саме вродить; а на третій рік сійте та жніть, і садіть виноградні сади, і їжте їхні плоди.

³¹А врятований залишок у домі Юди знову пустить коріння внизу і принесе плід угорі,

³²бо з Єрусалима вийде залишок, і спасіння — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це”.

³³Тому так говорить Господь про царя ассирійського: ”Він не увійде в це місто і не кине туди стріли, і не приступить до нього зі щитом, і не насипле проти нього валу.

³⁴Тією ж дорогою, якою прийшов, повернеться, а в місто це не ввійде,— говорить Господь.

³⁵Я буду охороняти це місто, щоб спасти його заради Себе і заради Давида, раба Мого”».

³⁶І вийшов ангел Господній, і поразив у стані ассирійському сто вісімдесят п’ять тисяч чоловік. І встали вранці, і ось усі тіла мертві.

³⁷І відступив, і пішов, і повернувся Санхерів, цар ассирійський, і жив у Ніневії.

³⁸І коли він поклонявся у домі Нісроха, свого бога, Адраммелех і Сар’ецер, сини його, вбили його мечем, а самі втекли у землю Арарат. І замість нього став царем Есар-Хаддон, син його.