Read Біблія, Куліш Iсая 41 Bible Online

Iсая 41 - Біблія, Куліш bible

Iсая 41

¹«Замовкніть переді Мною, острови, і народи нехай відновлять сили свої; нехай вони наблизяться і скажуть: ”Станемо разом на суд”.

²Хто підняв зі сходу мужа правди, покликав його йти за собою, віддав йому народи і підкорив царів? Він обернув їх мечем своїм на порох, луком своїм на солому, яку розносить вітер.

³Він жене їх, спокійно іде дорогою, якою ніколи не ходив ногами своїми.

⁴Хто зробив і звершив це? Той, Хто від початку кличе покоління; Я, Господь,— перший, і з останніми Я той Самий».

⁵Побачили острови і жахнулися, краї землі затремтіли. Вони зблизилися і зійшлися.

⁶Кожен допомагає своєму товаришеві і говорить своєму братові: «Кріпися!»

⁷Коваль підбадьорює плавильника, той, хто рівняє листи молотом,— того, хто кує на ковадлі, говорячи про спайку: «Гарна»; і зміцнює цвяхами, щоб було надійно.

⁸А ти, Ізраїлю, рабе Мій, Якове, якого Я вибрав, потомство Авраама, друга Мого,—

⁹ти, якого Я взяв від країв землі і покликав від кінців її, і сказав тобі: «Ти — Мій раб, Я вибрав тебе і не відкину тебе.

¹⁰не бійся, бо Я з тобою, не бентежся, бо Я — Бог твій! Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї».

¹¹Ось у соромі та ганьбі залишаться всі, роздратовані проти тебе; будуть, як ніщо і загинуть всі противники твої.

¹²Будеш шукати їх, і не знайдеш тих, що ворогують проти тебе. Ті, що борються з тобою, обернуться на ніщо, зовсім ніщо,

¹³бо Я Господь, Бог твій, тримаю тебе за праву руку твою, говорю тобі: «Не бійся, Я допомагаю тобі».

¹⁴Не бійся, черве Якове, малолюдний Ізраїлю, Я допомагаю тобі,— говорить Господь і Відкупитель твій, Святий Ізраїлів.

¹⁵Ось Я зробив тебе гострою молотаркою, новою, зубчастою; ти будеш молотити і розтирати гори, і пагорби перетвориш на полову.

¹⁶Ти будеш віяти їх, і вітер рознесе їх, і вихор розвіє їх; а ти будеш радіти в Господі, будеш хвалитися Святим Ізраїлевим.

¹⁷Бідні й убогі шукають води, і немає її; язик їхній сохне від спраги: Я, Господь, почую їх, Я, Бог Ізраїлів, не залишу їх.

¹⁸Відкрию на горах ріки і серед долин — джерела; пустелю зроблю озером і суху землю — джерелами води;

¹⁹посаджу в пустелі кедр, акацію, мирту та оливку; насаджу в степу кипарис, явір і бук разом,

²⁰щоб побачили та пізнали, і роздивилися, і зрозуміли, що це зробила Господня рука, і Святий Ізраїлів створив це.

²¹Представте вашу справу,— говорить Господь,— наведіть ваші докази,— говорить Цар Якова. —

²²Нехай вони підійдуть і скажуть нам, що відбудеться; нехай сповістять щось раніше, ніж воно відбулося, і ми дослідимо розумом своїм і дізнаємось, як воно закінчилося, або нехай наперед сповістять нам про майбутнє.

²³Скажіть, що відбудеться у майбутньому, і ми будемо знати, що ви боги, або зробіть щось, чи добре, чи лихе, щоб ми здивувалися і разом з вами побачили.

²⁴Але ви — ніщо, і ваша справа нікчемна; мерзота той, хто вибирає вас.

²⁵Я з півночі підняв його, і він прийде; від сходу сонця буде прикликати Ім’я Моє і топтати володарів, як бруд, і як гончар топче глину.

²⁶Хто звістив про це спочатку, щоб нам знати, і задовго перед тим, щоб нам можна було сказати: «Правда»? Але ніхто не сказав, ніхто не сповістив, ваших слів ніхто не почув.

²⁷Я перший сказав Сіону: «Ось воно!» і дав Єрусалиму благовісника.

²⁸І дивився Я, і не було нікого, і не знайшлося між ними порадника, щоб Я міг запитати їх, і вони дали відповідь.

²⁹Тож усі вони — ніщо, нікчемні й справи їхні; вітер і порожнеча — ідоли їхні.