Read Біблія, Куліш Iсая 42 Bible Online

Iсая 42 - Біблія, Куліш bible

Iсая 42

¹Ось Раб Мій, Якого Я тримаю за руку, вибраний Мій, до Якого благоволить душа Моя. Зіллю Духа Мого на Нього, і сповістить народам правду;

²не закричить і не підвищить голосу Свого, і не дасть почути його на вулицях;

³тростини надламаної не переломить і тліючого льону не загасить; буде чинити суд за істиною;

⁴не ослабне і не знеможе, доки не утвердить на землі суд, і на Закон Його будуть уповати острови.

⁵Так говорить Господь Бог, Який створив небеса і простір їхній, розпростер землю з плодами її, Який дає дихання народу на ній і духа тим, що ходять по ній.

⁶Я, Господь, покликав Тебе у правду і буду тримати Тебе за руку й оберігати Тебе, і поставлю Тебе завітом для народу і світлом для язичників,

⁷щоб відкрити очі сліпих, щоб в’язнів вивести з ув’язнення і мешканців темряви — з темниць.

⁸Я Господь, це — Моє Ім’я, і не дам слави Моєї іншому, і хвали Моєї — ідолам.

⁹Ось передвіщене раніше здійснилося, і Я звіщу нове; перш, ніж воно відбудеться, Я звіщу вам.

¹⁰Співайте Господу нову пісню, хвалу Йому від країв землі, ви, що плаваєте по морю, і все, що наповняє його, острови та мешканці їхні.

¹¹Нехай піднесе голос пустеля і міста її, селища, де живе Кедар; нехай торжествують ті, що живуть на скелях, нехай проголошують з вершин гір.

¹²Нехай віддадуть Господу славу, і хвалу Його нехай звіщають на островах.

¹³Господь вийде, як велетень, як муж битв пробудить ревність; закличе і підніме військовий крик, і покаже Себе сильним проти ворогів Своїх.

¹⁴«Довго Я мовчав, терпів, стримувався; тепер буду кричати, як та, що народжує, буду все руйнувати і поглинати;

¹⁵спустошу гори та пагорби, і висушу всю траву їхню; ріки зроблю островами і висушу озера;

¹⁶і поведу сліпих дорогою, якої вони не знають, невідомими шляхами буду вести їх; морок зроблю світлом перед ними, і криві шляхи — рівними: ось що Я зроблю для них і не залишу їх.

¹⁷Тоді повернуться назад і покриються великим соромом ті, що надіються на ідолів, які говорять статуям: ”Ви наші боги”.

¹⁸Слухайте, глухі, і дивіться, сліпі, щоб бачити.

¹⁹Хто такий сліпий, як раб Мій, і глухий, як вісник Мій, посланий Мною? Хто такий сліпий, як улюблений, такий сліпий, як раб Господа?

²⁰Ти бачив багато чого, але не помічав; вуха були відкриті, але не чув».

²¹Господь захотів заради правди Своєї звеличити і прославити Закон.

²²Але це народ розорений і пограбований; усі вони зв’язані у печерах і сховані у в’язницях; стали здобиччю, і немає визволителя; вони пограбовані, і ніхто не говорить: «Віддай назад!»

²³Хто з вас прихилив до цього вухо, вислухав і розмірковував про це для майбутнього?

²⁴Хто віддав Якова на руйнування, а Ізраїля грабіжникам? Чи не Господь, проти Якого ми грішили? Не хотіли вони ходити дорогами Його і не слухали Закону Його.

²⁵І Він вилив на них жар гніву Свого і лютість війни: вона оточила їх полум’ям з усіх боків, але вони не помічали; і горіла в них, але вони не зрозуміли цього серцем.