Read Біблія, Куліш Iсая 57 Bible Online

Iсая 57 - Біблія, Куліш bible

Iсая 57

¹Праведник помирає, і ніхто не приймає цього до серця; і побожні мужі беруться від землі, і ніхто не розуміє, що праведник забирається від зла.

²Він відходить до миру; ті, що ходять прямими дорогами, будуть спочивати на ложах своїх.

³«Але ви наблизьтеся сюди, сини чародійки, нащадки розпусника та розпусниці!

⁴З кого ви глузуєте? Проти кого відкриваєте уста, висуваєте язик? Хіба ви не діти злочину, потомство неправди,

⁵розпалені пристрастю до ідолів під кожним гіллястим деревом, ті, що ріжуть дітей біля струмків, між розщелинами скель?

⁶У гладенькому камінні струмків доля твоя; воно, воно жереб твій; йому ти виливаєш литі жертви і приносиш дари. Хіба можу Я бути задоволений цим?

⁷На високій та стрімкій горі ти ставиш постіль твою і туди піднімаєшся приносити жертву.

⁸За дверима також і за одвірками ставиш твої пам’ятні знаки; бо, відвернувшись від Мене, ти оголюєшся і виходиш; розширюєш постіль твою і домовляєшся з тими, з якими любиш лежати, оглядаєш місце.

⁹Ти ходила також до царя із запашною оливою і примножила пахощі твої, і далеко посилала послів твоїх, і принижувалася до пекла.

¹⁰Від довгого шляху твого стомлювалася, але не говорила: ”Надія втрачена!”— ти все ще знаходила силу в руці своїй, і тому не відчувала виснаження.

¹¹Кого ж ти злякалася і кого боялася, що стала невірною, перестала пам’ятати Мене і зберігати у твоєму серці? Чи не від того, що Я довго мовчав, ти перестала боятися Мене?

¹²Я покажу справедливість твою та вчинки твої, і вони будуть не на користь тобі.

¹³Коли ти будеш волати, чи спасуть тебе твої кумири? Усіх їх віднесе вітер, розвіє подув; а той, хто надіється на Мене, успадкує землю і буде володіти святою горою Моєю».

¹⁴І сказав: «Прокладайте, будуйте, рівняйте шлях, прибирайте перешкоди зі шляху народу Мого».

¹⁵Бо так говорить Всевишній і Звеличений, Вічноживий,— Святий Ім’я Його: «Я живу на висоті небес і у святині, й також із упокореними та смиренними духом, щоб оживляти дух смиренних і оживляти серця упокорених.

¹⁶Не вічно буду Я судитися і не завжди буду гніватися; бо знеможе переді Мною дух і все, що дихає, що Мною створене.

¹⁷За гріх користолюбства його Я гнівався й уражав його, ховав лице і обурювався; але він, відвернувшись, пішов шляхом серця свого.

¹⁸Я бачив шляхи його, і зцілю його, і буду водити його й утішати його і засмучених його.

¹⁹Я виконаю слово: ”Мир, мир далекому і ближньому”,— говорить Господь,— і зцілю його.

²⁰А безбожники — як схвильоване море, яке не може заспокоїтися, і води якого викидають мул та бруд.

²¹Немає миру безбожним»,— говорить Бог мій.